Амізон : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Діюча речовина Амізону: йодид енісаміум.

Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, моногідрат лактози, повідон, кальцію стеарат, натрію кроскармелоза, поліетиленгліколь, спирт полівініловий, полісорбат 80, тальк.

Випускається у вигляді таблеток по 125 mg (0,125 g) або 250 mg (0,25 g).

Показання

Амізон – противірусний препарат. Активна речовина є похідною ізонікотинової кислоти. Вона здійснює пригнічувальний вплив на віруси грипу, підвищує резистентність (стійкість) організму до вірусів, сприяє виробленню спеціальних білків у відповідь на вторгнення вірусу (інтерфероногенні властивості), має протизапальну, знеболювальну, жарознижувальну дію. Противірусна дія пов'язана з безпосереднім впливом ліків на гемаглютиніни віріонів грипу, внаслідок чого вони втрачають здатність приєднуватися до клітин-мішеней організму людини для подальшої реплікації (розмноження).

Протизапальна дія зумовлена здатністю стабілізувати клітинні, лізосомальні оболонки, сповільнювати звільнення гранул із базофілів. Також препарат має антиоксидантні (протиокислювальні) властивості, нормалізує рівень простагландинів, циклічних нуклеотидів, енергетичний обмін у ділянці запалення. Жарознижувальна властивість ліків зумовлена впливом на центри регуляції температури мозку. Аналгезуючий (знеболювальний) ефект здійснюється шляхом впливу на ретикулярну формацію в мозковому стовбурі.

Препарат посилює гуморальний імунітет шляхом підвищення вмісту ендогенного інтерферону в крові в 3-4 рази, рівня лізоциму, збільшення кількості антитіл до збудників, a також клітинний імунітет – за рахунок стимуляції активності Т-лімфоцитів, макрофагів. Він є потужним індуктором вироблення ендогенного інтерферону.

Після прийому ліки швидко потрапляють у кров, їх найбільша концентрація спостерігається через 2 години. Метаболізується в печінці, виводиться на 90-95% із сечею.

Призначається для лікування/профілактики: грипу, вітряної віспи, кору, мононуклеозу, краснухи, епідемічного паротиту (свинки), хвороби котячих подряпин (феллінозу). Також застосовується для неспецифічної хіміопрофілактики гепатитів А, Е. Також застосовується у складі комплексного лікування вірусно-бактеріальних, вірусних і бактеріальних ангін, пневмоній, шкірно-суглобової форми еризипелоїду, герпетичної інфекції, вірусних менінгітів і менінгоенцефаліту, гепатитів А, Е. Може призначатися для зменшення больового синдрому при грижах міжхребцевих дисків, остеохондрозі, невралгіях, артритах.

Протипоказання

Не можна призначати Амізон у разі алергії на препарати йоду, компоненти ліків, a також наявності алергічних реакцій у минулому незалежно від природи алергену. Не застосовується при тяжких органічних ураженнях печінки/нирок.

Слід з обережністю призначати ці ліки пацієнтам із захворюваннями щитовидної залози, особливо при підвищеній її функції (гіпертиреозі).

Таблетки містять лактозу, у зв'язку з чим не рекомендується до застосування y пацієнтів з непереносимістю галактози, недостатністю ферменту лактази, синдромом порушення всмоктування глюкози та галактози.

Препарат не застосовують y дітей віком до шести років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказаний у І триместрі вагітності. Застосування у II-III триместрах вагітності можливе тільки за призначенням лікаря. Дані щодо застосування y жінок, які годують груддю, відсутні.

Спосіб застосування та дози

Таблетку приймають перорально (внутрішньо через рот) після їжї, не розжовуючи.

Максимальна разова доза – 1000 mg, добова – 2000 mg. Рекомендований курс лікування залежно від тяжкості та збудника захворювання – 5-30 днів.

При грипі, інших респіраторних (дихальних) вірусних інфекціях рекомендовані такі дозування: для лікування – дорослим і дітям >12 років призначають по 250-500 mg х2-4 рази/добу протягом 5-7 днів; дітям 6-12 років призначають по 125 mg х2-3 рази/добу протягом 5-7 днів; для профілактики – дорослим і дітям >16 років - по 250 mg/добу протягом 3-5 днів, надалі – по 250 mg 2-3 рази на добу протягом 2-3 тижнів; дітям 6-12 років – по 125 mg через день протягом 2-3 тижнів; дітям 12-16 років – по 250 mg через день протягом 2-3 тижнів.

При вірусному менінгоенцефаліті дорослим призначають ці ліки по 250 mg х3 рази/добу 10 днів.

Для лікування вітряної віспи, кору, краснухи дорослим або дітям >16 років призначають по 500 mg х3 рази/добу; дітям 6-7 років – 125 mg х3 рази/добу; дітям 8-12 років – 125 mg х4 рази/добу; дітям 13-14 років – по 250 mg х3 рази/добу; дітям 14-16 років – по 125 mg х4 рази/добу.

Для лікування епідемічного паротиту дорослим або дітям >14 років призначають 250 mg х4 рази/добу при середній тяжкості захворювання або по 500 mg х3 рази/добу при тяжкому перебігу на 6-7 днів; дітям 12-14 років призначають по 250 mg х3-4 рази/добу 6-7 днів. Для неспецифічної хіміопрофілактики паротиту дорослим призначають по 250 mg х2 рази/добу 10-14 днів.

При інфекційному мононуклеозі середньої тяжкості дорослим, дітям >12 років призначають по 250 mg х3-4 рази/добу і дітям 6-12 років – по 125 mg х3 рази/добу. При тяжкому перебігу дорослим і дітям >12 років перші 2-3 дні призначають 1500-2000 mg/добу, дітям 6-12 років – до 1000 mg/добу. Після досягнення ефекту (зменшення вираженості симптомів) дозу можна зменшити вдвічі.

Для лікування хвороби котячих подряпин (фелінозу) дорослим, дітям віком >14 років призначають по 250 mg х3-4 рази/добу при середній тяжкості, по 500 mg х3 рази/добу при тяжкій формі захворювання. Дітям 6-9 років призначають по 125 mg х3 рази/добу; дітям 10-14 років – по 125 mg х4 рази/добу.

При шкірно-суглобовій формі еризипелоїду y дорослих – по 500 mg х3 рази/добу протягом 7-14 днів.

B комплексній терапії вірусних гепатитів А, Е дорослим призначають 250 mg х3 рази/добу протягом перших 5 днів. З метою неспецифічної хіміопрофілактики дорослим – по 250 mg х3 рази/добу.

У комплексній терапії пневмоній дорослим – по 250 mg х3 рази/добу 10-15 днів.

У комплексній терапії ангіни дорослим – по 250 mg х3-4 рази/добу 5 днів – при середній тяжкості захворювання; по 500 mg х3-4 рази/добу 7 днів – при тяжкому перебігу.

При больових синдромах y дорослих призначають по 250-500 mg 3-4 рази/добу.

Потрібно враховувати, що Амізон здатний посилювати дію імуномодулюючих, антибактеріальних засобів. Доцільно комбінувати ці ліки з аскорбіновою кислотою, іншими вітамінами. Також його можна призначати одночасно з використанням рекомбінантного інтерферону.

Передозування

Про випадки передозування не повідомлялося. При передозуванні можуть з'являтися або посилюватися побічні прояви: забарвлення слизових у коричневий колір, біль у животі, блювання, рідкі випорожнення.

Може розвиватися набряки, почервоніння, вугреподібні та бульозні (пухирчасті) висипання, лихоманка.

Лікування передозування: промивання шлунку, підтримуюче лікування.

Побічні ефекти

Алергічні реакції: свербіж, шкірні висипання, кропив'янка, набряк Квінке.

З боку системи травлення: гіркий присмак, сухість у роті, набряк слизової оболонки рота, збільшення слиновиділення (гіперсалівація), забарвлення язика в жовтий колір, печія, нудота, рідкі випорожнення, тяжкість у правому підребер'ї, здуття живота, біль у животі.

З боку дихальної системи: подразнення горла, задишка.

У поодиноких випадках у післяреєстраційному періоді відзначалися такі побічні реакції: запаморочення, слабкість, головний біль, коливання артеріального тиску.

Умови та терміни зберігання

При 15-25°С. Термін придатності Амізону – 3 роки.