Амоксициллин Солютаб-Кредофарм : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Амоксицилін – це один з найпопулярніших і найдієвіших антибіотиків на сьогоднішній день. Антибактеріальний препарат відноситься до групи напівсинтетичних пеніцилінів і має виражену бактерицидну дію. Активна діюча речовина має руйнівну дію на клітини патогенних бактерій, що призводить до загибелі шкідливої ​​мікрофлори та швидкого одужання хворого.

Має широкий спектр дії, що дозволяє його використовувати в терапії інфекцій, викликаних як грампозитивними, так і грамнегативними коками, ефективний також щодо деяких грамнегативних паличок таких, як кишкові палички, шигели, сальмонели, клебсієли. Амоксицилін неефективний щодо мікроорганізмів, які продукують пеніциліназу (фермент, що синтезується, деякими бактеріями і руйнує пеніциліни). Лікарський засіб характеризується високою кислотостійкістю, при проникненні в кишечник він швидко і практично повністю абсорбується.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Амоксицилін (Amoxicillin).

Препарат виготовляється у формі

• сухої речовини для ін'єкцій у флаконах по 1 г;

• капсул по 250 мг або 500 мг;

• таблеток у дозуванні по 250 мг, 500 мг та 1000 мг;

• гранул для приготування оральної суспензії 250 мг/5 мл.

Показання

Амоксицилін – препарат, який активно використовується в терапії інфекційно-запальних захворювань, збудниками яких є чутлива до амоксициліну патогенна флора.

Лікарський засіб застосовують у терапії інфекційних захворювань

• ЛОР-органів та органів дихальної системи (синуситів, фарингітів, тонзилітів, гострих середніх отитів, бронхітів та пневмоній);

• органів сечостатевої системи (пієлонефритів, пієлітів, циститів, уретритів, гонореї, ендометриту, цервіциту);

• органів травної системи (ентероколітів, шигельозу, черевного тифу, сальмонельозу, сальмонеллоносійства), а також холангітів, холециститів, виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки (у складі комбінованого лікування);

• шкіри та м'яких тканин (бешихи, імпетиго, вторинних інфікованих дерматозів);

• лептоспірозу, листериозу, хвороби Лайма (бореліозу), менінгіту, ендокардиту (лікування та профілактики), сепсису, перитоніту.

Протипоказання

Не призначається особам з непереносимістю амоксициліну та його допоміжних компонентів, якщо в анамнезі хворого є відомості про гіперчутливість до бета-лактамних антибіотиків, а також інших пеніцилінів, цефалоспоринів, карбапенемів. Препарат протипоказаний хворим з атопічним дерматитом, бронхіальною астмою, полінозом, інфекційним мононуклеозом, лімфолейкозом, печінковою недостатністю, захворюваннями травного тракту (особливо такими, як коліт, асоційований з лікуванням антибіотиками), дефіцитом сахарази або ізомальтази, непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозній мальабсорбції.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Під час досліджень у Амоксициліну не було виявлено репродуктивної токсичності. Наявна інформація про застосування препарату в терапії вагітних не вказує на те, що він може стати причиною розвитку у новонародженого будь-яких вроджених вад. Лікарський засіб може використовуватись у терапії вагітних за суворими медичними показаннями.

У зв'язку з тим, що Амоксицилін проникає у грудне молоко у незначних дозах, при необхідності його застосування жінка може не відмовлятися від лактації. Якщо на фоні лікування препаратом у дитини почалася діарея, кандидоз слизової рота або сенсибілізація, то на період лікування жінці рекомендують припинити годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Перед тим, як розпочати прийом Амоксициліну з лікувальною метою проводять визначення до нього чутливості мікрофлори, яка стала причиною захворювання. Доза препарату підбирається індивідуально у кожному конкретному випадку з урахуванням тяжкості перебігу та стану хворого.

Діти старше десяти років і дорослі хворі, у яких маса тіла понад сорок кілограм отримують лікарський засіб по 0,5 г три рази на день, при тяжкому перебігу інфекції разова доза препарату може бути збільшена до 1 г.

Діти від п'яти до десяти років отримують Амоксицилін по 0,25 г тричі на день, а діти від двох до 5 років – по 0,125 г тричі на день. Діти, яким не виповнилося двох, отримують препарат у дозуванні по 20 мг на кілограм маси тіла, розділені на три прийоми.

Бажано щоб діти молодше десяти років отримуватимуть лікарський засіб у вигляді оральної суспензії.

При застосуванні Амоксициліну в терапії гострої неускладненої гонореї хворі одержують засіб по 3 г одноразово, в ідеалі з одноразовим введенням 1 г пробенециду. Якщо ця схема застосовується для лікування гонореї у жінок, то введення препарату потрібно повторити.

Передозування

Прийом Амоксициліну у підвищених дозах може супроводжуватися виникненням порушення водно-електролітного балансу, судом, нудоти, діареї, блювання, збудження та сплутаності свідомості.

При розвитку у хворого ознак передозування йому проводять промивання шлунку, дають випити активоване вугілля, і навіть призначають сольові проносні. Крім цього, хворому проводять заходи, спрямовані на відновлення водно-електролітного балансу. В особливо тяжких випадках показано проведення гемодіалізу.

Побічні ефекти

У деяких хворих при прийомі Амоксициліну може спостерігатися розвиток алергічних реакцій: кропив'янки, еритеми, алергічного риніту, болю в суглобах, ангіоневротичного набряку, підвищення температури тіла, анафілактичного шоку.

Іноді при лікуванні Амоксициліном у хворих відзначається розвиток суперінфекцій, що характеризуються стрімким перебігом яка спричинена штамами, стійкими до препарату.