Андипал Авексима : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Андипал – це комбінований лікарський засіб, що володіє спазмолітичною, жарознижувальною, гіпотензивною та судинорозширювальною дією. Терапевтичний ефект препарату реалізується завдяки збалансованому складу його компонентів.

Метамізол натрію – це нестероїдний протизапальний засіб, що має протизапальну, аналгетичну та жарознижувальну дію. Речовина інгібує ЦОГ та гальмує синтез простагландинів з арахідонової кислоти.

Бендазолу гідрохлорид має судинорозширювальну, спазмолітичну, гіпотензивну дію, а також активуєте функції спинного мозку і сприяє відновленню периферичних нервів, має помірний імуностимулюючий ефект.

Папаверину гідрохлорид – це речовина, що має міотропну, спазмолітичну, гіпотензивну дію, вона інгібує синтез фосфодіестерази, активує накопичення цАМФ та знижує рівень кальцію в клітинах, що призводить до розслаблення гладких м'язів судин та внутрішніх органів.

Склад та форма випуску

Речовини що діють: Бендазол + Метамізол натрію + Папаверин + Фенобарбітал (Bendazol + Metamizole sodium + Papaverine + Phenobarbital)

Препарат виготовляється у формі таблеток: кожна таблетка містить по 20мг +250мг +20мг +20мг діючих речовин.

Показання

Андипал застосовують для усунення слабко та помірно вираженого больового синдрому, що виникає на тлі спазму периферичних артерій, судин головного мозку, гладкої мускулатури травної системи та артеріальної гіпертензії.

Протипоказання

Андіпал – ліки, які не призначаються при підвищеній чутливості до його компонентів, а також похідних піразолону, порушенні кістково-мозкового кровотворення, вираженій нирковій або печінковій дисфункції, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, порушенні серцевого ритму, стабільної стенокардії напруги ЦПУ функціонального класу, нестабільної та вазоспастичної стенокардії, колапсу, хронічній серцевій недостатності в стадії декомпенсації, закритокутовій глаукомі, аденомі передміхурової залози, кишковій непрохідності та мегаколоні, респіраторних захворюваннях, асоційованих з обструктивним синдромом, бронхіальній астмі, що виникла на тлі прийому ацетилсаліцилової кислоти, саліцилатів та інших нестероїдних протизапальних засобів, порушенні атріовентрикулярної провідності, коматозному стані, пригніченні дихання. Андіпал протипоказаний при захворюваннях, що супроводжуються підвищеним м'язовим тонусом, судомному синдромі, порфірії, міастенії, алкогольній або наркотичній залежності, періоді грудного вигодовування та вагітності. Даний лікарський засіб не використовується в терапії дітей віком до восьми років, а також осіб похилого віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Андіпал не використовується в терапії жінок, що годують і вагітних.

Спосіб застосування та дози

Пігулки проковтують цілком і запивають достатньою кількістю води. Лікування починають із застосування мінімально ефективної дози, при необхідності доза препарату може бути збільшена.

Дорослі та діти, яким виповнилося вісім років, отримують Андіпал по 1 таблетці від 2 до 3 разів на день. Максимальна добова доза препарату 3 таблетки.

Тривалість лікування підбирається індивідуально з урахуванням тяжкості та характеру захворювання, а також одержаного фармакологічного ефекту. Максимальна тривалість прийому Андіпала становить три дні.

При використанні препарату в терапії пацієнтів з порушенням роботи нирок може знадобитися зниження дозування, оскільки у таких хворих уповільнено виведення метаболітів натрію метамізолу.

У зв'язку з тим, що у пацієнтів з нирковою та печінковою дисфункцією швидкість виведення лікарських засобів знижена перед початком прийому Андіпалу, їх слід попередити про те, що вони повинні уникати багаторазового прийому препарату у високих дозах.

Передозування

При прийомі Андіпалу в дозах, які значно перевищують максимально допустимі, у хворих може відзначатися розвиток вираженої гіпотонії, гіпотермії, порушення серцевого ритму, геморагічного синдрому, гіпервентиляції легень, гострого агранулоцитозу, атріовентрикулярної блокади часткової або повної, нейтропенії, паралічу дихальної мускулатури, головного болю, підвищеного занепокоєння, нечіткості зору, порушення свідомості, ністагму, шуму у вухах, атаксія, диплопії, судомного синдрому, пригнічення роботи центральної нервової системи, колапсу, ціанозу, коми, гіперглікемії, метаболічного ацидозу, порушення сечовипускання, диспепсичні розлади, порушення випорожнень, порушення роботи органів травлення, болі в епігастральній ділянці, дисфункція печінки, запалення слизової шлунку, гострої ниркової або печінкової недостатністі, задишки, свербіння шкіри та шкірні висипання, загальна слабкість, відчуття серцебиття, гіперемія шкірних покривів, підвищене потовиділення та почуття жару.

При виникненні у пацієнта ознак інтоксикації прийом Андіпалу слід негайно припинити, викликати у хворого блювання, дати йому випити активоване вугілля та сольові проносні, провести форсований діурез та призначити коректне симптоматичне лікування, яке допоможе стабілізувати роботу всіх життєво важливих систем та органів. При тяжкому передозуванні хворому може бути призначене проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу.

Побічні ефекти

Як правило, прийом Андіпалу не супроводжується розвитком негативних симптомів, однак у деяких хворих при прийомі даного лікарського засобу можуть виникати почервоніння шкіри, свербіж шкіри та висипання, кропив'янка, бронхоспазм, синдром Лайєлла, синдром Стівенса-Джонсона, набряк Квінке та анафілактичний шок.

У деяких хворих при прийомі Андіпалу може виникати підвищена сонливість, посилене потовиділення, головний біль, запаморочення, анорексія, порушення серцевого ритму, гіпотонія, слабкість і тремор у кінцівках, асистолія, фібриляція шлуночків, апное, колапс, анемія, диспепсичні розлади, підвищена сухість слизової рота, болі та дискомфорт в епігастральній ділянці, гепатит, жовтяниця, транзиторне порушення сечовипускання по типу олігурії, анурії, протеїнурії та розвиток інтерстиціального нефриту.

Умови та термін зберігання

Андипал – препарат, який слід берегти у місцях, захищених від проникнення світла, вологи та недоступних для дітей, за температури навколишнього середовища не вище 25 °C. Тривалість зберігання медикаментозного препарату з моменту його виготовлення чотири роки.