Атаракс : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Атаракс – це препарат, який відноситься до групи анксіолітиків, що впливають на Н1-гістаміноблокатори, які мають седативну та протитривожну дію. Лікарський засіб застосовується в терапії тривожних та панічних розладів, а також для усунення нападів сверблячки. Лікарський засіб виготовляється у формі таблеток для вживання в дозуванні по 25 мг.

Препарат має виражені антигістамінні та бронходилатуючі властивості, а також надає спазмолітичну, симпатолітичну та м'яку аналгетичну дію.

Прийом препарату сприяє збільшенню тривалості сну, зменшує кількість і тривалість нічних пробуджень, при цьому він не погіршує пам'ять і надає розслабляє вплив на м'язи.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: гідроксизин (Hydroxyzine).

Препарат виготовляється у формі таблеток, покритих плівковою оболонкою у дозуванні по 25 мг.

Показання

Атаракс використовується у складі комплексної терапії тривожних розладів у дорослих хворих, а також як седативний засіб при необхідності проведення передопераційної премедикації. Крім цього лікарський засіб використовують для усунення сверблячки.

Протипоказання

Атаракс – препарат, який не використовується в терапії хворих із встановленою гіперчутливістю до гідроксизину, а також етірізіну, та до інших похідних піперазину, амінофіліну або етилендіаміну, а також допоміжним компонентам лікарського засобу. Його не призначають пацієнтам, які страждають на порфірію, з набутим або вродженим подовженням інтервалу QT, якщо у пацієнта є ризик подовження інтервалу QT, у тому числі і діагностовані серцево-судинні патології, порушення електролітного балансу, у сімейному анамнезі мали місце випадки раптової смерті.

Препарат не призначається вагітним і жінкам, що годують, пацієнтам з тяжкою формою брадикардії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Гідроксизин здатний проникати через гематоплацентарний бар'єр і характеризується високим ступенем репродуктивної токсичності, здатний накопичуватись у тканинах плода. Якщо жінка приймає цей лікарський засіб під час вагітності, то у новонародженого існує висока ймовірність зниження артеріального тиску, появи клонічних судом, порушення рухової активності та пригнічення роботи центральної нервової системи.

У зв'язку з тим, що гідроксизин надає на ембріогенез виражений негативний вплив, його не використовують у терапії вагітних жінок. При призначенні Атаракса лактуючим жінкам вирішується питання про відмову від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Атаракс показаний для перорального прийому. При лікуванні тривожних станів хворі одержують препарат по 0,05 г на день. При необхідності дозу препарату можна збільшити до 0,3 г на день.

При використанні Атараксу для проведення премедикації перед проведенням хірургічного втручання його доза може змінюватись від 0,05 до 0,02 г. Введення препарату проводиться за одну годину до початку виконання хірургічного втручання. Іноді хворим призначають прийом препарату у вечірній час перед проведенням анестезії по 0,95 г.

При використанні Атаракса як протисвербіжного засобу хворі отримують препарат у дозуванні по 0,025 г один раз на день, у разі необхідності введення препарату може знадобитися від трьох до чотирьох разів на день. Максимально допустима разова добова доза не повинна перевищувати 0,2 г, а максимальна добова доза не повинна перевищувати 0,3 г.

При симптоматичному лікуванні сверблячки рекомендується початкова доза препарату 0,025 г, при необхідності доза може бути збільшена до 0,025 г три-чотири рази на добу. Максимальна разова доза повинна бути не більше 0,2 г, а максимальна добова не більше 0,3 г.

При використанні препарату його доза визначається з урахуванням вираженості у хворого реакції на його прийом.

При необхідності використання Атараксу в терапії літніх пацієнтів з дисфункцією печінки або нирок потрібно провести коригування дози у бік її зменшення.

Передозування

При прийомі препарату Атаракс у дозах, що значно перевершують терапевтичні, відзначається посилення його антихолінергічної дії, порушення роботи центральної нервової системи за типом пригнічення та аномальної стимуляції.

При передозуванні лікарського засобу можлива поява нудоти, блювання, почастішання серцевих скорочень, підвищення температури тіла, виникнення сонливості, порушення реакції зіниці на світло, тремтіння кінцівок, поява галюцинацій, пригнічення дихальної функції, виникнення клонічних та тонічних судом, гіпотонії та аритмії. В особливо важких випадках можливе виникнення коми та кардіореспіраторного колапсу.

При прийомі Атаракса у підвищеному дозуванні хворому показано промивання шлунку, для досягнення вазопресорного ефекту потрібно застосування норепінефрину або метарамінолу, також може знадобитися проведення симптоматичної терапії, оксигенотерапії, введення налоксону, тіаміну та глюкози.

При розвитку загрозливого життя антихолінергічного ефекту хворому може знадобитися введення Фізостигміну. У разі синусової аритмії Фізостигмін протипоказаний.

Побічні ефекти

При прийомі Атаракса вякості побічного ефекту може відзначатися пригнічення функції чи парадоксальна стимуляція центральної нервової системи. Іноді відзначається розвиток антихолінергічного ефекту та реакцій гіперчутливості. Деякі хворі скаржаться на почастішання серцевих скорочень, порушення зору, гіпотонію, підвищення сухості слизової рота, появу нудоти, блювання, запорів, атонії кишечника, анафілактичного шоку, підвищену втому, підвищення температури тіла, розвиток безсоння, тремору кінцівок, судом, дискінезії, запаморочень сплутаності свідомості, галюцинацій, дезорієнтації у просторі, порушення сечовиділення, бронхоспазм, кропив'янку, синдром Стівена-Джонсона та ангіоневротичний набряк.

Умови та термін зберігання

Атаракс – препарат, який вимагає створення особливих умов зберігання. Лікарський засіб слід берегти в місцях, які недосяжні для дітей, при температурі навколишнього середовища не більше 25 °C. Тривалість зберігання п'ять років.