Бисептол 480 : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Бісептол є комбінованим бактерицидним препаратом, який виготовлений на основі сульфаметоксазолу та триметоприму. Лікарський засіб має широкий спектр дії й найчастіше застосовується для лікування захворювань органів дихання та органів травлення, а також інфекційних захворювань сечостатевої системи.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Ко-тримоксазол [Сульфаметоксазол + Триметоприм] (Co-trimoxazole [Sulfamethoxazole + Trimethoprim])

Препарат виготовляється у формі

• таблеток по 120 мг; 480 мг;

• оральна суспензія (200 мг+40 мг)/5 мл 240 мг/5 мл;

• концентрату для приготування розчину для інфузій (80мг +16мг)/мл.

Показання

Бісептол – препарат, який активно використовується в терапії інфекційних захворювань, які спричинені чутливою до нього мікрофлорою. Його використовують у терапії інфекційних захворювань ЛОР-органів та органів дихання, таких як бронхіт, пневмонія, фарингіт, синусит, ангіна, середній отит.

Бісептол – лікарський засіб, який активно використовується в терапії інфекційних захворювань сечовивідних шляхів та нирок: циститу, пієлонефриту, простатиту, уретриту, м'якого шанкеру.

Його також застосовують у терапії інфекційних захворювань органів травлення: черевного тифу, паратифу, діареї мандрівників та холери.

Іноді Бісептол використовують у терапії гострого та хронічного мієліту, бруцельозу, актиномікозу, токсоплазмозу, американського бластомікозу.

Протипоказання

Бісептол не призначається при гіперчутливості до триметоприму та сульфаметоксазолу, у тому числі і до сульфаніламідних похідних, протидіабетичних засобів сульфонілсечовини, тіазидних діуретиків, а також допоміжних речовин препарату.

Його не призначають при гострих гепатитах, дисфункції печінки, тяжкій формі ниркової дисфункції, у тому числі, якщо у хворого діагностовано пошкодження паренхіми печінки або порфірію.

Препарат не призначають особам із захворюваннями крові, порушенням гемопоезу, тяжкими гематологічними порушеннями, мегалобластною анемією, спричиненою дефіцитом фолієвої кислоти, дефіцитом глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, при загрозі розвитку гемолізу.

Бісептол протипоказаний при тяжкій нирковій недостатності, яка характеризується кліренсом креатиніну нижче 15 мл/хв, особам, які проходять хіміотерапевтичне лікування

Медикаментозний засіб не використовується у комбінаційній терапії з дофетилідом.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

При прийомі препарату вагітними у новонароджених не спостерігався розвиткок вроджених патологій плода. Однак не виключається ризик виникнення спонтанних абортів. За необхідності використання антибактеріальних препаратів у третьому триместрі вагітності застосування Бісептолу неможливе через високий ризик розвитку у новонародженої ядерної жовтяниці. Застосування препарату у першому та другому триместрі виправдане лише за серйозними медичними показаннями.

При необхідності використання препарату Бісептол у терапії жінок, що лактують, пацієнтці рекомендують на час лікування відмовитися від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Бісептол слід приймати після їжі. Доза препарату підбирається індивідуально з урахуванням тяжкості перебігу інфекційного процесу, вираженості симптомів та віку хворого.

Діти віком від трьох до п'яти років отримують Бісептол по 240 мг, поділених на два прийоми на день. Діти віком від шести до дванадцяти років отримують лікарський засіб по 480 мг, поділених на два прийоми на день.

При лікуванні запального ураження легень хворі одержують лікарський засіб із розрахунку по 100 мг сульфаметоксазолу на 1 кг маси тіла на добу. Часовий проміжок між прийомами лікарського засобу становить 6 годин, а тривалість терапевтичного курсу – 14 днів.

Якщо тривалість прийому препарату перевищує 5 днів, то хворий потребує дослідження показників периферичної крові. При виявленні будь-яких порушень хворому призначається фолієву кислоту у дозі від 5 до 10 мг на день.

Передозування

При прийомі Бісептолу в дозах, що значно перевершують терапевтичні у пацієнта, може відзначатися поява колікоподібних болів у животі, нудоти, діареї, зниження апетиту, головного болю, підвищеної сонливості, втрати свідомості, лихоманки, поява крові в сечі. При хронічному передозуванні Бісептолом у хворого може виникати гепатит та пригнічення функції кісткового мозку.

У разі виникнення симптомів інтоксикації хворому призначають промивання шлунку, прийом великої кількості рідини, прийом активованого вугілля та симптоматичне лікування.

Для усунення симптомів хронічного передозування може бути призначений лейковорин у дозі від 5 до 15 мг на день.

Побічні ефекти

У деяких хворих прийом Бісептолу може супроводжуватися появою алергічних реакцій, диспепсичних порушень, синдрому Стівенса – Джонсона, гострого некрозу печінки, кандидозу, псевдомембранозного коліту, гемолітичної або апластичної анемії, алергічного міокардиту, ознобу, світлобоязні, анафілактичного шоку, набряку Квінке, системного червоного вовчаку, почервоніння кон'юнктиви, підвищення рівня печінкових ферментів, глоситу, стоматиту, панкреатиту, болю у животі, підвищення концентрації білірубіну в крові або рівня печінкових ензимів у сироватці крові.

Іноді прийом Бісептолу може стати причиною некрозу печінки, фульмінантного гепатиту, нефротоксичного синдрому з олігурією або анурією, метаболічного ацидозу, психозу, делірію, галюцинацій, головного болю, асептичного менінгіту, запаморочень, увеїту, шуму у вухах.

Умови та термін зберігання

Бісептол слід зберігати у місцях, які недосяжні для дітей, за температури навколишнього середовища не більше 25 ºС, п'ять років. Категорично заборонено використовувати лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.