Диклофенак Гріндекс : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Даний лікарський засіб відноситься до групи нестероїдних препаратів, що мають протизапальні властивості, для системного застосування.

Основний активний компонент – натрію диклофенак. Має здатність гальмувати біосинтезування простагландинів. Останні мають основну дію в механізмі розвитку симптоматики запального процесу, серед яких – набряки, підвищення температури, больові відчуття.

У разі проявів ревматизму (запалення сполучних тканин) диклофенак натрію справляє протизапальний та знеболюючий ефекти, знижуючи симптоматику запальних процесів при ревматизмі як при руховій активності, так і у разі спокійного стану, зокрема під час сну, при ранковій ригідності та при запаленні, та набрякі суглобів.

Крім того, ефективний і при болях помірної та слабкої сили, що мають не ревматичне походження. Якщо біль викликаний запаленнями, що виникають внаслідок оперативного втручання або травм, диклофенак здатний швидко знімати спонтанні болі, а також болі, що виникають під час рухів. Знижує запальну набряклість у місці рани, травми.

При тривалому застосуванні працює як десенсибілізатор.

Склад та форма випуску

Основна активна речовина: диклофенак натрію.

Виготовляється у формі мазі, продається фасованим у туби об'ємом по 30 грам.

Показання

Застосовується як протизапальний та знеболюючий засіб при:

- захворюваннях опорно-рухового апарату – артриті, артрозі, ревматизмі, спондиліті, остеоартрозі;

- болях – головному, мігрені, зубному, болі при бурситі, тендиніті, люмбаго, ішіасі, оссалгії, невралгії, артралгії, радикуліті, онкологічних, постстравматичних та післяопераційних болях;

- альгодисменореї, запальних процесах у малому тазі, включаючи післяпологовий аднексит;

- ЛОР-захворюваннях – фарингіті, тонзиліті, отиті, після видалення мигдалин;

- гарячці при ГРВІ.

Протипоказання

Лікарський засіб, що розглядається, протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість (алергія) до основного або до одного з допоміжних компонентів.

Також протипоказаний при:

- порушеннях кровотворення - лейкопенії, анемії, гемофілії, схильності до кровотеч;

- ерозії та виразці шлунку, 12-палої кишки;

- ректальній кровотечі, геморої, анальних тріщинах.

З обережністю застосовують при анемії, бронхіальній астмі, артеріальній гіпертензії, набряковому синдромі, печінковій або нирковій недостатності, алкоголізмі, дивертикулиті, цукровому діабеті, у літньому віці.

У педіатрії можна застосовувати з 6 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даний препарат не застосовується для терапії вагітних жінок та у періоді лактації.

Спосіб застосування та дози

Препарат наносять чистими руками на шкіру, розподіляючи по області ураження та втираючи у шкіру легкими круговими рухами, об’єм мазі залежить від площі ураженої зони. Слід враховувати, що 2-4 г гемазилю (розміром з вишню або волоський горіх) достатньо для нанесення на область площею 400-800 см2.

Не потрібно застосовувати його довше 14 днів поспіль.

Після аплікації мазі необхідно вимити руки (крім лікування власне рук), оскільки препарат добре вбирається через шкіру.

Корекцію дозування та тривалість лікування визначає лікар в індивідуальному порядку, залежно від індивідуальних показників перебігу захворювання.

Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо спостерігаються побічні реакції, які не вказані в інструкції з медичного застосування лікарського засобу.

Передозування

Передозування може спричинити такі симптоми, як:

- запаморочення, непритомність;

- блювання, нудоту;

- порушення дихання, головний біль;

- біль у животі, кровотечі (частіше – у дітей);

- порушення роботи нирок або печінки.

При симптомах передозування слід терміново відмінити застосування препарату, застосувати симптоматичне лікування, звернутися до лікаря.

Побічні ефекти

У деяких випадках можливі такі побічні ефекти, як:

- диспепсичні розлади (нудота, біль у животі, блювання, діарея);

- алергічні реакції, висипання, свербіж, алергічна кропив'янка;

- висип, екзема, алопеція, свербіж, фоточутливість;

- бронхіальний спазм;

- печіння, місцеве роздратування.

Умови та термін зберігання

Термін придатності – 2 роки від дати виготовлення, вказаної на упаковці.

Температура зберігання не повинна бути вища 25°С.