Диклофенак-Рівофарм ретард : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Даний лікарський засіб відноситься до групи нестероїдних препаратів, що мають протизапальні властивості, для системного застосування.

Основний активний компонент – натрію диклофенак. Має здатність гальмувати біосинтезування простагландинів. Останні мають основну дію в механізмі розвитку симптоматики запального процесу, серед них – набряки, підвищення температури, больові відчуття.

У разі проявів ревматизму (запалення сполучних тканин) диклофенак натрію справляє протизапальний та знеболюючий ефекти, знижуючи симптоматику запальних процесів при ревматизмі як при руховій активності, так і у разі спокійного стану, зокрема під час сну, при ранковій ригідності, при запаленні й набрякі у суглобах.

Крім того, ефективний і при болях помірної та слабкої сили, що мають не ревматичне походження. Якщо біль викликана запаленнями, які виникають внаслідок оперативного втручання або травм, диклофенак здатний швидко знімати спонтанні болі, а також болі, що виникають під час рухів. Знижує запальну набряклість у місці рани, травми.

При тривалому застосуванні працює як десенсибілізатор.

Склад та форма випуску

Основна активна речовина: диклофенак натрію.

Виготовляється у формі таблеток по 100 мг диклофенаку з пролонгованим вивільненням.

Показання

Застосовується як протизапальний та знеболюючий засіб при:

- захворюваннях опорно-рухового апарату – артрит, артроз, ревматизм, спондиліт, остеоартроз;

- болях – головний, мігрені, зубний, біль при бурситі, тендиніті, люмбаго, ішіасі, оссалгії, невралгії, артралгії, радикуліті, онкологічних, постстравматичних та післяопераційних болях;

- альгодисменореї, запальних процесах у малому тазі, включаючи аднексит й болі після пологів;

- ЛОР-захворювання – фарингіт, тонзиліт, отит, після видалення мигдалин;

- лихоманка при ГРВІ.

Протипоказання

Лікарський засіб, що розглядається, протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість (алергія) до основного або до одного з допоміжних компонентів.

Також протипоказаний при:

- порушеннях кровотворення - лейкопенії, анемії, гемофілії, схильності до кровотеч;

- ерозії та виразках шлунку, 12-палої кишки;

- ректальній кровотечі, геморої, анальній тріщині.

З обережністю застосовують при анемії, бронхіальній астмі, артеріальній гіпертензії, набряковому синдромі, печінковій або нирковій недостатності, алкоголізмі, дивертикуліті, цукровому діабеті, у літньому віці.

У педіатрії може застосовуватись з 6 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даний препарат не застосовується для терапії вагітних жінок та в періоді лактації.

Спосіб застосування та дози

Рекомендовані дози при застосуванні диклофенаку:

- таблетки – по 1-2 таблетки (дозування визначається лікарем), але не більше 150 мг диклофенаку на день, під час їжі, з поступовим зниженням дозування.

Корекцію дозування та тривалість лікування визначає лікар в індивідуальному порядку, залежно від індивідуальних показників перебігу захворювання.

Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо спостерігаються побічні реакції, які не вказані в інструкції з медичного застосування лікарського засобу.

Передозування

Передозування може спричинити такі симптоми, як:

- запаморочення, втрата свідомості;

- блювання, нудота;

- порушення дихання, головний біль;

- біль у животі, кровотечі (частіше – у дітей);

- порушення роботи нирок або печінки.

При симптомах передозування слід терміново відмінити застосування препарату, призначити симптоматичне лікування, звернутися до лікаря.

Побічні ефекти

У деяких випадках можливі такі побічні ефекти, як:

- диспепсичні розлади (нудота, біль у животі, блювання, діарея);

- алергічні реакції, висипання, свербіж, алергічна кропив'янка;

- гепатит, ураження стравоходу, кров у калі, панкреатит;

- цефалгія, безсоння, депресія, судоми, сонливість, кошмари;

- порушення слуху та зору;

- висипання, екзема, алопеція, свербіж, фоточутливість;

- набряки, білок у сечі, олігурія, нефрит;

- еозинофілія, анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія;

- арганулоцитоз, бронхіальний спазм;

- підвищення тиску, інфаркт міокарда;

- васкуліт, інфільтрат при внутрішньом'язовому введенні;

- печіння, місцеве подразнення.

Умови та термін зберігання

Термін придатності – 2 роки від дати виготовлення, вказаної на упаковці.

Температура зберігання не повинна бути вища за 25°С.