Энтерофурил : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інструкція на препарат Ентерофурил повідомляє, що ці ліки відносяться до протимікробних антидіарейних лікарських засобів, які застосовуються при лікуванні інфекцій шлунково-кишкового тракту.

Основним компонентом Ентерофурілу є ніфуроксазид, похідне нітрофуранів. Протимікробний та протипаразитарний механізми дії ніфуроксазиду недостатньо вивчені наукою, проте, ймовірно, він має відношення до наявності аміногрупи.

Локальна активність та відсутність проникнення в органи та тканини організму зумовлює унікальність ніфуроксазиду в порівнянні з іншими похідними нітрофуранів.

Це тим, що ніфуроксазид не надходить у кров і немає системної дії.

Ентерофурил ефективно бореться з грампозитивними та грамнегативними бактеріями, зокрема, з інфекційними захворюваннями кишечника, викликаними стрептококом піогенез, стафілококом ауреус, ехерія колі, сальмонелою та шигелою.

Після прийому внутрішньо через рот практично не вбирається із шлунково-кишкового тракту і не потрапляє в органи та тканини: більше 99% прийнятого препарату залишається в кишечнику, де цілеспрямовано робить свою дію. Після цього близько 20% препарату виходить із організму без змін.

Якщо призначена дозування не перевищується, то ніфуроксазид мало впливає на кишкову мікрофлору і викликає появи стійких щодо нього мікробних форм, і навіть відбувається розвитку перехресної резистентності бактерій до інших антибактеріальним препаратам.

Лікувальний ефект Ентерофуріла розвивається після перших годин від його прийняття.

Склад та форма випуску

Ентерофурил складається з активного компонента – ніфуроксазиду, а також допоміжних речовин залежно від лікарської форми.

Виготовляється в капсулах та у формі оральної суспензії. Оральна суспензія продається у флаконах об'ємом по 90 мл, де в 5 мл препарату міститься 200 мг ніфуроксазиду.

Капсули виробляються у двох дозах:

- 100 мг ніфуроксазиду;

- 200 мг ніфуроксазиду.

Допоміжні компоненти - сахароза, мікрокристалічна целюлоза, магнію стеарат, желатин, різні натуральні барвники.

Суспензія виробляється на основі етилового спирту (96%), також до складу входить сахароза, гідроксид натрію, карбомер, лимонна кислота та банановий ароматизатор.

Показання

Ентерофурил – призначають від проносу. Ефективний при діареях різного походження, у тому числі спричинених бактеріальними інфекціями.

Ентерофурил має помітний терапевтичний ефект навіть у тому випадку, якщо джерело інфекції та причина розладу кишечника не встановлені.

Не знижує ефективності, якщо пацієнт має глистну інвазію (зараження глистами). Також виявляє свою лікувальну дію при ятрогенній діареї через неправильний прийом протимікробних фармацевтичних засобів. Також виявить яскраво виражений позитивний ефект, якщо у пацієнта діагностовано хронічне розрідження випорожнень, що зазвичай зустрічається при хронічному коліті.

Головний активний компонент Ентерофурілу – ніфуроксазид. Він входить до групи лікарських засобів – похідних 5-нітрофурану. Має не тільки бактерицидний, а й бактеріостатичний ефект, активний щодо значної кількості шкідливих для людини бактерій, які здатні порушити кишкову інфекцію. Ефективність Ентерофурилу безпосередньо залежить від кількості прийнятого ніфуроксазиду: у разі прийняття малої кількості він матиме бактерицидний ефект, а у разі прийняття великих дозувань зробить бактеріостатичний ефект.

Проведені клінідослідження демонструють, що застосування ніфуроксазиду активізує імунну систему людини, оскільки викликає посилення фагоцитозу. ніфуроксазиду пригнічує мікрофлори в шлунково-кишковому тракті, тому при лікуванні Ентерофурид не відбувається розвиток дисбактеріозу.

Якщо діарея має вірусну, а не бактеріальну природу, прийом Ентерофуріду знижує ризики того, що у пацієнта розвинеться бактеріальна суперінфекція.

Лікування ніфуроксазидом не виключає лікування та іншими препаратами, а також дотримання суворої дієти та заповнення втраченої води. Якщо діарея не припиняється після 3 діб лікування – слід звернутися до лікаря за зміною лікування та проведення регідратації.

Дієта при діареї потребує зменшення кількості клітковини (фруктів, овочів), виключення з харчування гострої їжі. Бажано споживати вуглеводи, такі як рис, білі сухарі.

Протипоказання

Ентерофурил протипоказано застосовувати, якщо у пацієнта гіперчутливість на один із компонентів – ніфуроксазид, галактозу, лактозу.

Пацієнтам, які страждають на цукровий діабет, слід враховувати, що препарат має у складі сахарозу.

Не призначений для лікування недоношених дітей, а також немовлят до 7-місячного віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дослідження на вагітних не проводяться, тому достеменно невідомо, наскільки шкідливий цей препарат для жінки та плода. Ось чому вагітним жінкам допускається застосовувати препарати, що містять ніфуроксазид, лише у разі життєвої необхідності та за суворого лікарського контролю.

Оскільки препарат не всмоктується у кров і не проникає через плаценту, період грудного вигодовування не є протипоказанням для прийому Ентерофурілу.

Спосіб застосування та дози

Ентерофурил приймають у залежності від віку пацієнта. Таким чином, середнє дозування Ентерофурілу становить:

- для дорослих – по 200 мг 4 рази на день, курс лікування – 7 днів;

- для дітей від 2 років до 7-річного віку – по 200 мг 3 рази на день, курс лікування – 7 днів;

- для дітей від 7 місяців з дня народження та до 2 років препарат приймають у формі оральної суспензії, та при отруєннях приймають за допомогою мірної ложечки, по 100 мг, які містяться у 2,5 мілілітрах оральної суспензії, 4 рази на день. Тривалість лікування 7 днів.

Не слід перевищувати зазначені максимальні дози.

Перед застосуванням суспензію слід збовтати. Для підвищення ефективності лікування важливо дотримуватися запропонованої дієти та регулярно проводити заповнення втраченої рідини, починаючи регідратацію.

Передозування

Передозування Ентерофурил не зафіксовано. Оскільки ніфуроксазид не вбирається у системний кровотік, отруєння їм неможливе.

Якщо після надмірної дози препарату з'явилися нудота і біль в епігастрії, слід прийняти сорбенти, промити шлунок.

Побічні ефекти

Ентерофурил зазвичай добре переноситься, не викликаючи побічних ефектів.

Іноді у пацієнтів спостерігається алергічна реакція у випадку, якщо пацієнт має гіперчутливість до одного з компонентів препарату, зокрема, непереносимість лактози.

У цьому випадку може з'явитися алергічна кропив'янка, свербіж шкіри, набряклість. Якщо це сталося, то прийом препарату слід відмінити, і звернутися до лікаря.

Умови та термін зберігання

Термін придатності Ентерофурілу: суспензія зберігається 3 роки з дати виробництва, капсули – до 5 років. Температура зберігання однакова для обох форм – помірна не повинна перевищувати 25°С.