Фамотідін-Дарниця : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Фамотидин є потужним конкурентним інгібітором Н2-гістамінових рецепторів. Клінічно значущий фармакологічний ефект Фамотидину - пригнічення секреторної функції шлунка - реалізується за допомогою зниження концентрації соляної кислоти та інгібування її вироблення, при цьому зміни, що виникають у синтезі пепсину, пропорційні до об'єму, який його секретується.

У процесі досліджень було встановлено, що в осіб із підвищеною секреторною функцією шлунка прийом Фамотидину пригнічує нічну і базальну секрецію соляної кислоти, а також він пригнічує секрецію, що стимулюється введенням пентагастрину, бетазолу, кофеїну, інсуліну і фізіологічним рефлексом блукаючого нерва.

Прийом Фамотидину не змінює кількість гастрину в сироватці крові натщесерце або після вживання їжі, а також не впливає на випорожнення шлунка, екзокринну функцію підшлункової залози, не порушує кровообіг у печінці та портальний системний кровотік.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Фамотидин (Famotidine).

Препарат виготовляється у формі

• таблеток, вкритих плівковою оболонкою в дозуванні по 20 мг і 40 мг;

• ліофілізату для приготування розчину для внутрішньовенного введення 20 мг.

Показання

Фамотидин застосовується в терапії

• виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки, що не супроводжується малігнізацією, у гострій фазі та профілактиці її рецидивів;

• гастроезофагеальній рефлюксній хворобі;

• станах, асоційованих із гіперсекрецією шлункового соку (синдром Золлінгера-Еллісона);

• профілактиці аспірації шлункового соку при проведенні загальної анестезії (синдром Мендельсона).

Протипоказання

Фамотидин не призначають у разі гіперчутливості до компонентів препарату, а також інших блокаторів Н2-гістамінових рецепторів, вагітності та лактації, непереносимості лактози, дефіциту лактази, глюкозо-галактозної мальабсорбції. Лікарський засіб не використовується в терапії дітей, яким не виповнилося вісімнадцяти років.

Слід з обережністю поставитися до призначення препарату особам з нирковою або печінковою недостатністю, цирозом печінки, асоційованым з портосистемною енцефалопатією в анамнезі.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

У доклінічних дослідженнях було встановлено, що фамотидин проникає крізь гематоплацентарний бар'єр, однак наявної інформації недостатньо, щоб зробити висновки стосовно його безпеки використання у терапії цієї категорії пацієнтів, тому використання даного лікарського засобу у лікуванні цієї категорії хворих можливе лише у крайньому випадку за рішенням лікаря.

Встановлено, що фамотидин здатний проникати в грудне молоко, але невідомо чинить він чи ні вплив на секреторну функцію шлунку немовляти, тому за необхідності застосування даного препарату в терапії жінок, які годують груддю, пацієнтці рекомендують відмовитися від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Фамотидин у таблетованій формі показаний для перорального прийому. Таблетки необхідно ковтати цілими без пошкодження цілісності оболонки.

При лікуванні загострення виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки препарат слід приймати по 40 мг один раз на день або по 20 мг двічі на день. Тривалість лікування варіюється від чотирьох до восьми тижнів.

При профілактиці загострень виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки пацієнти отримують по 20 мг один раз на день перед відходженням до сну. Тривалість лікування варіюється від чотирьох до восьми тижнів.

При лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби хворі отримують препарат по 20 мг двічі на день від шести до дванадцяти тижнів. Якщо гастроезофагеальна рефлюксна хвороба супроводжується езофагітом, то доза фамотидину може варіюватися від 20 до 40 мг на добу, тривалість прийому препарату в цьому випадку сягає дванадцяти тижнів.

При лікуванні синдрому Золлінгера-Еллісона пацієнти в початковому дозуванні отримують Фамотидин по 29 мг через кожні шість годин. Надалі доза препарату підбирається індивідуально з урахуванням фармакологічної відповіді та загального стану пацієнта. Ті хворі, які раніше отримували інші блокатори Н2-рецепторів, можуть одразу переходити на прийом Фамотидину у дозі, яка перевищує початково рекомендовану через кожні 6 годин. Тривалість прийому лікарського засобу залежить від стану здоров'я пацієнта.

Фамотидин у формі ліофілізату призначений для внутрішньовенного введення. Препарат у даній лікарській формі призначений для використання в умовах стаціонару, його рекомендується використовувати доти, доки не стане можливим прийом пероральної форми.

Як правило хворі отримують препарат по 20 мг два рази на добу внутрішньовенно.

При лікуванні синдрому Золлінгера-Еллісона пацієнти отримують даний лікарський засіб по 20 мг внутрішньовенно через кожні шість годин. Надалі можлива зміна дози з урахуванням клінічного стану пацієнта.

Максимальна разова доза при використанні препарату у формі ліофілізату не повинна перевищувати 20 мг. Перед проведенням ін’єкції вміст флакона необхідно розчинити у 5 або 10 мл 0,9% розчину натрію хлориду. Препарат призначений для повільного внутрішньовенного введення протягом двох хвилин. Готовий розчин для внутрішньовенного введення може зберігатися при кімнатній температурі не більше восьми годин.

При інфузійному введенні Фамотидину тривалість введення препарату варіюється від п'ятнадцяти до тридцяти хвилин.

Передозування

При прийомі Фамотидину у підвищених дозах протягом року у хворих не відзначалося розвитку серйозних побічних ефектів.

У разі розвитку небажаної симптоматики пацієнту необхідне призначення підтримуючої терапії та моніторинг його загального стану.

Побічні ефекти

У пацієнтів, які отримують Фамотидин, іноді відмічається зниження апетиту, холестатична жовтяниця, головний біль, запаморочення, підвищена стомлюваність, порушення смаку, пропасниця, порушення ритму серцевих скорочень, бронхоспазм, гніздове облисіння, вугрові висипання та алергічні реакції.

Умови та терміни зберігання

Фамотидин слід зберігати в місцях, які захищені від світла та недоступних для дітей, за температури навколишнього середовища від 15 до 25 °C. Тривалість зберігання препарату з моменту виготовлення чотири роки.