Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Входить до групи фторхінолонів і має виражену протимікробну дію. Фармакологічний потенціал препарату обумовлений здатністю блокувати ДНК-гіразу та порушувати властивості топоізомерази IV, крім цього, компоненти препарату інгібують поділ хромосомної ДНК та поділ клітин збудника інфекції.

Лікарський засіб демонструє високу ефективність щодо бактерій стійких до цефалоспоринів, аміноглікозидів та пеніцилінів.

Склад та форма випуску

Розчин для внутрішньовенних інфузій. Діюча речовина – гатифлоксацин сесквігідрат.

Показання

Застосовується для лікування інфекційно-запальних захворювань, які спричинені бактеріальною мікрофлорою, чутливою до гатифлоксацину сесквігідрату. Його використовують у терапії бронхітів, пневмоній, запальних уражень нирок та сечовивідних шляхів, ЛОР-захворювань, запальних захворювань кон'юнктиви, захворювань, що передаються статевим шляхом. Також його застосовують у терапії сепсису, перитонітів, запалень шкіри, підшкірної клітковини та суглобів.

Протипоказання

Протипоказаний особам з індивідуальною непереносимістю компонентів препарату та інших фторхінолонів. Не застосовується у педіатричній практиці. Протипоказаний хворим, які страждають на цукровий діабет, порушення рівня глюкози в крові, включаючи симптоматичну гіпо- та гіперглікемію. У зв'язку з цим, при використанні лікарського засобу рекомендується постійно контролювати рівень цукру в крові пацієнта.

Крім цього, при тривалому прийомі гатифлоксацину у деяких хворих спостерігався розрив сухожилля. Такі травми вимагають хірургічного лікування та пов'язані з тривалим реабілітаційним періодом. Крім цього, його прийом спільно з кортикостероїдами сприяє підвищенню ризику розвитку цих травм у пацієнтів похилого віку.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Гатифлоксацин категорично протипоказаний вагітним та лактуючим жінкам.

Якщо неможливо обійтися в терапії жінок, що годують без застосування лікарського засобу, то пацієнтці рекомендують припинити вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Гатифлоксацин використовується лише для внутрішньовенного краплинного введення. При виборі тривалості лікування лікар керується вираженістю симптомів та тяжкістю перебігу захворювання. Якщо лікар не призначив індивідуальну схему терапії, то хворий отримує препарат у стандартному дозуванні – по 400 мг один раз на добу. У середньому тривалість лікування може змінюватись від 5 до 14 днів. При лікуванні гонореї показано одноразове введення гатифлоксацину. Мінімальна тривалість інфузії – 40 хвилин.

При тяжких порушеннях у роботі нирок рекомендовано зниження дози до 200 мг на добу.

Передозування

При прийомі лікарського засобу у підвищених дозах у пацієнтів можливе виникнення пригнічення дихання, блювання, тремору, судом, сплутаності свідомості, психозів та запаморочення.

При гострому пероральному передозуванні хворому виконують промивання шлунку, призначають прийом ентеросорбентів, рясного пиття та підтримуючого лікування.

Проведення гемодіалізу недостатньо ефективне.

Побічні ефекти

Лікування Гатифлоксацином може супроводжуватися розвитком розладу випорожнення, нудотою, запамороченням, вагінітом, болями у спині, абдомінальними болями, блюванням, ознобом, лихоманкою, диспепсичними розладами, тахікардією. Крім цього, у хворих може спостерігатися підвищене потовиділення, глосит, шум у вухах, кандидоз слизової оболонки рота, виразка слизової оболонки ротової порожнини, набряки кінцівок, тремор, парестезії, порушення сну, погіршення зору, гематурія та дизурія. У поодиноких випадках можлива поява фотосенсибілізації, підвищеної збудливості, безпричинного занепокоєння, алергічних реакцій, тендовагінітів, гепатитів, артралгій та галюцинацій.

Умови та термін зберігання

Гатифлоксацин повинен зберігатися у місцях, захищених від проникнення сонячного світла та вологи. Тривалість зберігання – 2 роки.

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії