Ингавирин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інгавірин – противірусний препарат, який демонструє високу ефективність щодо вірусів грипу типу А та типу В, а також вважається ефективним щодо аденовірусної інфекції, респіраторно-синцитіальної інфекції та парагрипу.

Противірусний механізм дії Інгавірину ґрунтується на його здатності інгібувати репродукцію вірусу на етапі ядерної фази, затримувати міграцію заново синтезованого NP-вірусу з цитоплазми у його ядрі.

Прийом препарату сприяє підвищенню в плазмі крові інтерферону, а також стимулює і нормалізує знижену α-інтерферонвиробну здатність лейкоцитів крові, активує γ-інтерферонвиробну здатність лейкоцитів. Він пригнічує синтез ключових протизапальних цитокінів [фактору некрозу пухлини (TNF-α), інтерлейкінів (IL-1β та IL-6)], знижує активність мієлопероксидази.

Використання з лікувальною метою Інгавірину в терапії грипу та інших гострих вірусних інфекцій зменшує тривалість гарячкового періоду, знижує виразність симптомів інтоксикації, катаральних явищ та ризик розвитку ускладнень. Препарат не має мутагенної, імунотоксичної, аналгетичної та канцерогенної дії, також при його вживанні не відзначається розвитку місцевого подразнення.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Імідазолілетанамід пентандіової кислоти (Imidazolyl ethanamide pentandioic acid).

Препарат виготовляється у формі

• капсул у дозуванні по 30 мг, 60 мг, 90 мг;

• сиропу по 30 мг/5 мл.

Показання

Застосування Інгавірину показано в терапії грипу, гострих вірусних інфекцій, застуди, аденовірусної інфекції, ангіни, парагрипу, ротавірусної інфекції, ротавірусної інфекції та коронавірусу.

Інгавірин - це препарат, що характеризується низькою токсичністю, що зводить всі ризики при його застосуванні до мінімуму і робить можливим його використання в педіатричній практиці для лікування дітей старше трьох років.

Протипоказання

Лікарський засіб не призначається особам з індивідуальною непереносимістю основної діючої речовини препарату та його допоміжних компонентів, він протипоказаний вагітним і жінкам, що годують, а також хворим, у яких виявлено брак або непереносимість лактази, глюкозо-галактозна мальабсорбція, важка форма дисфункція печінки чи нирок.

Препарат заборонено використовувати у складі комплексного лікування разом з іншими противірусними засобами, що належать до тієї ж фармацевтичної групи, що Інгавірін.

Інгавірін – препарат, який заборонено використовувати в терапії дітей віком до трьох років.

Слід особливо обережно поставитися до призначення препарату пацієнтам з порушенням роботи нирок і печінки.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

У зв'язку з нестачею інформації щодо впливу імідазолілетанаміду пентандіової кислоти на розвиток плода препарат не використовують у терапії вагітних жінок.

У зв'язку з тим, що немає достовірної інформації щодо того, здатний чи ні імідазолілетанамід пентандіової кислоти проникати в грудне молоко його не застосовують у терапії жінок, що годують.

Спосіб застосування та дози

Інгавірін – препарат, призначений для перорального прийому. При використанні його в терапії дітей від трьох до шести років для полегшення ковтання вміст капсули можна розчинити у соку або воді. Для підвищення смакових характеристик можна додати у воду із розчиненими гранулами трохи цукру.

При використанні препарату для профілактики та лікування грипу, а також гострих вірусних інфекцій дорослі повинні отримувати по 90 мг один раз на день, діти старше семи років – по 60 мг один раз на день і діти від трьох до шести років – по 30 мг один раз в день.

Препарат слід починати приймати з появою перших симптомів, але не пізніше ніж на другу добу захворювання. Тривалість використання Інгавірину в терапії дітей віком від семи років варіюється від п'яти до семи днів, а дітей від трьох до шести років – п'ять днів.

Діти та дорослі при тяжких проявах інфекції та наявності супутніх захворювань можуть приймати препарат у подвійному дозуванні протягом перших трьох днів, потім переходять на прийом лікарського засобу у стандартному дозуванні.

Для профілактики гострих вірусних інфекцій та грипу дорослі та діти старше семи років, які були в контакті з хворими отримують препарат у стандартному дозуванні протягом семи днів, а діти від трьох до шести років протягом п'яти днів.

Якщо після п'ятиденного прийому препарату у стані пацієнта не відзначається покращення або виникає погіршення стану, то потрібна консультація лікаря.

Передозування

Наразі даних про випадки передозування препаратом Інгавірін не зафіксовано.

Побічні ефекти

У деяких хворих прийом Інгавірину може супроводжуватися розвитком алергічних реакцій, що виявляються розвитком кропив'янки, що характеризується утворенням на шкірі та слизових пухирів яскраво-рожевого кольору, уртикальних висипів, що височіють над поверхнею шкіри та супроводжуються сверблячкою, та болісністю. Іноді пухирі зливаються між собою та формують великі ділянки ураження.

У поодиноких випадках прийом Інгавірину стає причиною розвитку ангіоневротичного набряку. Це ускладнення небезпечне тим, що набряк слизової дихальних шляхів може спричиняти порушення їх прохідності та утруднення дихання.

Іноді у хворих після прийому Інгавірину може відзначатися розвиток ерозій та еритем, поява лихоманки, ураження шкіри та слизових оболонок.

Умови та термін зберігання

Інгавірин у капсул та сиропі слід зберігати в оригінальній упаковці у місцях, які недоступні для дітей при температурі не більше 25 °C. Тривалість зберігання препарату у цій лікарській формі становить три роки.

Після закінчення терміну придатності, який вказаний на упаковці, препарат категорично заборонено приймати, оскільки прийом прострочених лікарських засобів може завдати здоров'ю людини істотної шкоди.