Йодомарин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Йодомарин випускається в таблетках. Основна діюча речовина препарату – калію йодид.

Показання

Йодомарин використовується для профілактики розвитку захворювань щитоподібної залози, що пов'язані з недостатнім споживанням йоду разом з харчовими продуктами, також його застосовують для запобігання виникненню йододефіцитних станів в осіб, які потребують підвищеного споживання йоду.

Крім цього, Йодомарин призначають для профілактики розвитку рецидивів зоба після перенесених операцій на щитоподібній залозі чи після закінчення терапії зоба.

Препарат використовують для лікування захворювань, спричинених недостатнім надходженням в організм йоду, таких як дифузний нетоксичний зоб і дифузний еутиреоїдний зоб.

Протипоказання

Йодомарин не призначають, якщо у хворого є гіпертиреоз, герпетиформний дерматит Дюринга, токсична аденома щитоподібної залози, за винятком тих випадків, коли пацієнт готується до хірургічного лікування щитоподібної залози.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Йодомарин може використовуватися в терапії жінок, які годують груддю, і вагітних.

Спосіб застосування та дози

Для профілактики розвитку зоба Йодомарин призначають дітям від 50 до 100 мкг на добу, дорослим і підліткам – по 100 або 200 мкг на добу, у період лактації та вагітності – по 200 мкг на добу.

Для профілактики розвитку рецидивів зоба пацієнти отримують препарат по 100 або 200 мкг на добу.

У профілактичних цілях Йодомарин призначають тривалими безперервними курсами, найчастіше протягом декількох років. У деяких випадках хворі потребують довічної профілактики йододефіциту.

Під час терапії зоба діти і підлітки повинні отримувати по 100 або 200 мкг препарату на добу, дорослі молодше 45 років – по 300 або 500 мкг на добу.

Новонароджені та діти дошкільного віку повинні отримувати препарат від 2 до 4 тижнів, підлітки, діти шкільного віку та дорослі – від 6 до 12 місяців.

Таблетки Йодомарину рекомендується приймати після їжі і запивати достатньою кількістю рідини.

Передозування

Для гострого передозування Йодомарином характерне забарвлення слизових оболонок у коричневий колір. Крім цього, у пацієнтів можливий розвиток рефлекторного блювання, абдомінальних болів, розладів випорожнення аж до кривавої діареї, стенозу стравоходу. Тривалий прийом препаратів йоду іноді супроводжується розвитком йодизму, для якого характерна поява металічного присмаку в роті, геморагій, еритеми, нервового перезбудження, запалення та набряку слизових дихальних шляхів, ротової порожнини та очей.

При лікуванні гострого отруєння Йодомарином хворому призначають промивання шлунку розчином крохмалю або 5% розчином натрію сульфату. В особливо складних випадках призначають симптоматичне лікування, відновлення водно-електролітного балансу і протишокову терапію.

Побічні ефекти

Під час прийому Йодомарину можливий перехід прихованого гіперкератозу в маніфестну форму. Також при тривалому прийомі препарату в підвищених дозах можливий розвиток йодіндукованого гіперкератозу, водночас імовірність розвитку відхилення вища в осіб, які страждають на дифузний або вузловий токсичний зоб.

Іноді прийом Йодомарину може супроводжуватися розвитком різних алергічних реакцій, що проявляються у вигляді йодизму, для якого характерне виникнення металічного присмаку, а також так званих йодних ринітів, глоситів, кон'юнктивітів, вугрів і лихоманки.

Умови та терміни зберігання

Йодомарин зберігають не більше 4 років у темному, сухому і недоступному для дітей місці.