Кларитин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад і форма випуску

Кларитин виробляється у двох лікарських формах – сиропі та таблетках. Активний інгредієнт засобу – лоратадин.

Показання

Кларитин використовується для усунення симптомів цілорічних і сезонних алергічних ринокон'юнктивітів, що супроводжуються свербінням і печінням слизової носа, сльозотечею, чханням, свербінням і печінням кон'юнктиви очей. Також препарат застосовують при шкірних алергічних захворюваннях і в терапії хронічної ідіопатичної кропив'янки.

Протипоказання

Протипоказанням до призначення Кларитину вважається грудне вигодовування, підвищена чутливість до лоратадину, мальабсорбція глюкози-галактози, лактазна недостатність, порушення переносимості галактози. Препарат не використовується в терапії дітей до трьох років. Препарат у сиропі не призначають пацієнтам, які страждають на дефіцит ізомальтази або сахарази, непереносимістю фруктози, глюкозо-галактозну мальабсорбцію та дітям віком до 2 років. З особливою увагою слід поставитися до застосування препарату у лікуванні вагітних та хворих із порушенням функції печінки.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Незважаючи на те, що до сьогодні у Кларитину не було виявлено тератогенної дії, наявних даних недостатньо, тому застосування препарату в терапії вагітних можливе тільки в самому крайньому випадку.

Лоратадин здатний проникати в грудне молоко, тому застосування Кларитину в терапії жінок на стадії лактації можливе тільки в тому випадку, якщо жінка згодна відмовитися від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Кларитин дорослим і дітям віком від 12 років призначають по 1 таблетці або 2 чайних ложки один раз на добу.

У терапії дітей від 2 до 12 років Кларитин використовують по 5 мл сиропу (одній чайній ложці) або по 0,5 таблетки, якщо маса тіла пацієнта менша за 30 кг. У тому разі, якщо маса тіла хворого понад 30 кг, то препарат рекомендується використовувати в дорослому дозуванні.

При застосуванні Кларитину в терапії хворих, які страждають на порушення роботи печінки та нирок, стартова доза препарату дорівнює одній таблетці або 10 мл сиропу.

Комбінація Кларитину з циметидином, еритроміцином і кетоконазолом сприяє збільшенню концентрації лоратадину в плазмі.

Передозування

При прийомі Кларитину у високих дозах у хворих можуть розвиватися головні болі, сонливість, екстрапірамідні порушення і прискорення серцебиття. Щоб полегшити стан хворого, йому проводять промивання шлунку, призначають ентеросорбенти і симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Іноді під час прийому Кларитину у хворих розвивається нудота, блювання, запалення слизової оболонки шлунку, сухість слизової оболонки рота, гепатит, підвищена стомлюваність, сонливість, головний біль, нервозність.

Дуже рідко прийом препарату супроводжується розвитком алопецій.

Умови та терміни зберігання

Кларитин рекомендується зберігати в сухому і недоступному для дітей місці. Тривалість зберігання таблеток – 4 роки, сиропу – 3 роки.