Лозап Плюс : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Цей препарат належить до групи комбінованих лікарських засобів – антагоністів ангіотензинових рецепторів ІІ типу, на основі лозартану калію і гідрохлоротіазиду. Компоненти взаємно доповнюють і підсилюють ефективність кожного з них, більшою мірою, ніж ті, що приймаються окремо.

Лозартан калію є вазоконстриктором, активним гормоном, що належить до ренін-ангіотензивної системи. Ангіотензин II здатний зв'язуватися з рецептором AT1, що знаходиться в різних тканинах організму. Зокрема, у гладких м'язах кровоносних судин, які є частиною надниркових залоз, нирок і серцевого м'яза. Сприяє проліферації клітин гладких м'язів.

Даний гормон також має властивість до визначення різних біологічних реакцій, зокрема реакції вазоконстрикції та вивільнення гормону альдостерону, що є основним мінералокортикостероїдним гормоном кори надниркових залоз.

Лозартан здатний вступати в селективний зв'язок з AT1-рецептором, водночас не зв'язує і не блокує рецептори інших гормонів та іонних каналів. Також цей гормон не має властивості інгібувати АПФ-фермент, що сприяє розпаду брадикініну.

Гідрохлоротіазид – тіазидний діуретик, сприяє підвищенню рівня сечової кислоти в складі крові. Прийом цих препаратів у комбінації спричиняє зниження реакції гіперурикемії, яку викликає діуретик.

Склад і форма випуску

Основні діючі речовини препарату – лозартан калію і гідрохлоротіазид.

Допоміжними речовинами виступають: маніт, целюлоза мікрокристалічна, кроскармелоза натрію, повідон, магнію стеарат, гіпромелоза, макрогол, титану діоксид, гіпромелоза, інш.

Виробляється у формі таблеток, випускається по 50 мг лозартану калію і 12,5 мг гідрохлоротіазиду в 1 таблетці.

Показання

Цей лікарський засіб застосовують для лікування артеріальної гіпертензії у пацієнтів, у яких ефективний контроль за артеріальним тиском не забезпечується за допомогою одного лозартану або одного гідрохлоротіазиду.

Протипоказання

Не застосовується, якщо у пацієнта спостерігається підвищена чутливість (алергія) щодо одного з компонентів, які входять до складу препарату.

Також протипоказаний при:

- тяжких формах печінкової недостатності, холестазі та розладах, які супроводжуються обструкцією жовчних проток;

- резистентній до лікування гіпокаліємії або гіперкаліємії;

- рефрактерній гіпонатріємії;

- симптоматичній гіперурикемії/подагрі;

- тяжкій нирковій недостатності (при кліренсі креатиніну вище 30 мл/хв);

- анурії.

У педіатрії не застосовується.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Не застосовується для лікування вагітних жінок і при плануванні вагітності.

Якщо є необхідність приймати даний препарат, то на час лікування лактацію (грудне годування) слід призупинити.

Спосіб застосування та дози

Препарат Лозап Плюс приймають перорально, внутрішньо, незалежно від прийому їжі, 1 раз на день.

Рекомендована середня добова доза – 50 мг/12,5 мг.

Препарат призначений не для початкового лікування артеріальної гіпертензії, а для випадків, коли звичайна терапія не приносить ефекту. Максимальний ефект зазвичай досягається через 3-4 тижні лікування.

За необхідності допускається збільшення добового дозування до 100 мг/25 мг, що також є максимально допустимою добовою дозою.

Хворі з порушеннями функції печінки приймають препарат в зниженому дозуванні.

Пацієнти літнього віку, пацієнти, які страждають на порушення функції нирок (у тому числі ті, які перебувають на діалізі), а також пацієнти з печінковою недостатністю легкої та помірної тяжкості не потребують коригування дозування.

Цей препарат також допустимо призначати одночасно з прийомом інших гіпотензивних препаратів.

Передозування

Передозування препаратом може спричинити:

- дегідратацію;

- тахікардію;

- гіпокаліємію, гіпохлоремію, гіпонатріємію.

У цьому випадку рекомендується лікування симптоматики, промивання шлунку, прийом ентеросорбентів.

Гемодіаліз не ефективний.

Побічні ефекти

Терапія даним препаратом може викликати побічні реакції у вигляді:

- запаморочення, вертиго, сонливості, головного болю, безсоння;

- відчуттів серцебиття, стенокардії, тахікардії;

- симптоматичної гіпотензії (особливо у пацієнтів з дефіцитом внутрішньосудинного об'єму рідини, наприклад, у пацієнтів з тяжкою серцевою недостатністю або у тих, які отримують високі дози діуретиків), дозозалежного ортостатичного ефекту, висипу;

- болю в животі, стійкого запору;

- астенії, втоми, набряку, болю в грудній клітці;

- підвищення рівнів АЛТ, гіперкаліємії, стерналгії, стенокардії;

- анемії, тромбоцитопенії;

- втрати свідомості;

- діареї, панкреатиту, гепатиту, порушень роботи печінки;

- болю в спині, м'язових судом, слабкості, артралгії, артритів;

- нічної поліурії, інфекцій сечостатевих шляхів;

- грипоподібних симптомів, фарингітів, ларингітів;

- дзвону у вухах;

- еректильної дисфункції, імпотенції;

- змін у функціонуванні нирок, у тому числі ниркової недостатності (оборотні явища).

При алергії на препарат можуть виникнути:

- анафілактичні реакції, ангіоневротичний набряк;

- васкуліт, у тому числі пурпура Шенлейна-Геноха;

- мігрень, кашель;

- алергічна кропив'янка, свербіж, висипання, фоточутливість;

- міалгія, артралгія;

- депресія;

- гіпонатріємія.

Умови та терміни зберігання

Термін придатності препарату – не більше 2 років від дати виробництва, зазначеної на упаковці.

Зберігати в сухому місці, недоступному для дітей, за температури не вище 30°С.