Мідзо : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Зазначений препарат відноситься до засобів для лікування алкоголізму.

Діюча речовина виявляє ефект шляхом блокади альдегіддегідрогенази, яка бере участь у метаболізмі етанолу. За рахунок блокади ферменту відбувається підвищення вмісту ацетальдегіду – метаболіту етанолу. Він, своєю чергою, викликає відчуття, що роблять неприємним пиття алкоголю після прийому препарату. Внаслідок цього виробляється умовно-рефлекторна огида до запаху та смаку спиртного.

Цей засіб не проявляє гіпотензивної активності, а також менш токсичний. Зазначений препарат є високоспецифічним. Він блокує виключно альдегіддегідрогеназу, але не інші ферменти.

Склад та форма випуску

Основна речовина, що діє: в 1 мл міститься ціанаміду 60 мг.

Допоміжні речовини: сорбінова кислота, оцтова кислота, натрію ацетату тригідрат, вода очищена.

Показання

Препарат застосовується для лікування хворих на хронічний алкоголізм, а також для профілактики рецидивів хронічного алкоголізму після лікування.

Протипоказання

Лікарський засіб, що розглядається, протипоказано застосовувати у випадках, коли у пацієнта є виражена гіперчутливість ( алергія ) до основного або до одного з допоміжних компонентів.

Препарат протипоказаний при:

• тяжких захворюваннях серцево-судинної системи;

• захворювання дихальної системи;

• захворювання нирок, що супроводжуються порушенням функції;

• тяжких захворюваннях печінки;

• гіпертиреозі;

• цукровий діабет;

• епілепсії.

При одночасному прийомі алкоголю можливі виражена гіперемія шкірних покривів, відчуття пульсації в голові та шиї, нудота, тахікардія, утруднення дихання, слабкість, нечіткість зору, підвищене потовиділення, біль у грудях. У найважчих випадках: блювання, зниження артеріального тиску, пригнічення дихання, колаптоїдний стан.

Препарат не застосовують у педіатрії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Даний препарат протипоказано застосовувати вагітним жінкам – тільки за суворими показаннями, що визначаються лікарем.

Якщо необхідно приймати препарат у період грудного годування, слід припинити лактацію.

Спосіб застосування та дози

Терапія препаратом призначається після ретельного обстеження хворого та попередження про наслідки та ускладнення.

Лікарський засіб призначають внутрішньо по 12-25 крапель (36-75 мг ціанаміду) 2 рази на добу з інтервалом о 12 годині за індивідуальною схемою.

При тривалому прийомі ціанаміду рекомендується контролювати функцію щитовидної залози не менше одного разу на 6 міс.

Передозування

У разі передозування можуть посилюватись побічні ефекти.

Побічні ефекти

Препарат добре переноситься, якщо використовується в рекомендованих дозах.

Як побічні ефекти можуть спостерігатися:

• почуття втоми;

• сонливість;

• висипання на шкірі;

• шум в вухах;

• транзиторний лейкоцитоз.

Прояви та ступінь тяжкості побічних ефектів залежать від дози ціанаміду та кількості прийнятого алкоголю. В особливо тяжких випадках проводять симптоматичну терапію, спрямовану на підтримку функцій дихальної та серцево-судинної систем, внутрішньовенне введення антигістамінних препаратів.

Умови та термін зберігання

Термін придатності – до 2 років від дати виробництва, вказаної на упаковці. Не слід перевищувати термін зберігання.

Температура зберігання не повинна перевищувати 25 °С. Температурні відхилення можуть змінити властивості препарату, тому його слід завжди зберігати в оригінальній упаковці.