Омезандра : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Омепразол – інгібітор протонної помпи, що має противиразкову дію. Омепразол – це головна діюча речовина цього лікарського засобу. Омепразол виявляє інгібуючу дію на стимульовану і базальну секрецію соляної кислоти, за допомогою специфічного впливу на фермент Н+/К+-АТФазу, що секретується клітинами обкладин шлунку. Після перорального прийому ефект від його вживання розвивається протягом години та зберігається протягом доби. Після того, як хворий припиняє приймати омепразол, секреторна активність екзокринних залоз шлунку відновлюється мінімум через п'ять діб.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Омепразол (Omeprazole).

Препарат виготовляється у формі

• капсул у дозуванні по 20 мг;

• ліофілізату для приготування розчину для інфузій у дозуванні по 40 мг;

• капсул кишковорозчинних по 10 мг, 20 мг та 40 мг.

Показання

Омепразол – препарат, що активно застосовується в терапії ерозивно-виразкових езофагітів, пептичних виразок шлунку та дванадцятипалої кишки, виразкових процесів у шлунку або дванадцятипалій кишці, що виникли після лікування нестероїдними протизапальними засобами.

Його використовують у терапії стресових виразок, пептичних виразок шлункової або дуоденальної локалізації при схильності до розвитку ускладнень та схильності до частого рецидивування, синдрому Золлінгера-Еллісона, у складі комплексної ерадикації Helicobacter pylori.

Омепразол використовується у складі комплексного лікування панкреатиту, гастроезофагеальної рефлюксної хвороби та системного мастоцитозу.

Якщо застосування перорально Омепразолу утруднене, неможливо або необхідно отримати швидкий ефект, показано внутрішньовенне введення препарату.

Протипоказання

Омепразол не використовується в терапії хворих з гіперчутливістю до Омепразолу, а також заміщених бензімідазолів або допоміжних речовин препарату. Так само, як і інші інгібітори протонної помпи, Омепразол не може використовуватися спільно з нелфінавіром.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

У ході досліджень було встановлено, що Омепразол не виявляє клінічно значущий вплив на ембріогенез, а також на стан здоров'я та розвиток немовляти на грудному вигодовуванні, чия мати проходить терапію цим препаратом. Незважаючи на все вищесказане застосування Омепразолу в терапії годуючих та вагітних можливе лише за суворими медичними показаннями.

Спосіб застосування та дози

Як правило препарат у формі капсул приймають вранці за півгодини до їжі. Капсулу ковтають повністю, без пошкодження оболонки. Добова доза становить 20 мг один раз на день. У зв'язку з тим, що отримання терапевтичного ефекту можливе і при прийомі 10 мг препарату може знадобитися індивідуальний вибір дозування.

Тривалість лікування – два тижні. Повторний курс лікування можливий лише через чотири місяці.

Капсули кишковорозчинні приймають вранці за півгодини до їжі. Якщо хворий відчуває складності з ковтанням капсули, її вміст можна розчинити у воді або фруктовому соку.

Дорослі хворі одержують препарат один раз на день по 20 мг. Якщо у пацієнта відзначається стійкість до терапії іншими противиразковими засобами, то доза може бути збільшена до 40 мг. Тривалість лікування варіюється від двох до чотирьох тижнів, а за рішенням лікаря може бути збільшена до восьми тижнів.

Омепразол у формі ліофілізату для приготування розчину для інфузій здійснюється на протязі півгодини. Хворий повинен отримати препарат відразу після його приготування.

При лікуванні виразкової хвороби шлунку та дванадцятипалої кишки, рефлюкс-езофагіту хворі одержують Омепразол у дозуванні по 40 мг на день, а при лікуванні синдрому Золлінгера-Еллісона доза лікарського засобу може бути збільшена до 60 мг.

Передозування

Симптоми передозування виникають при прийомі Омепразолу у дозі 2400 мг. У цьому випадку хворі скаржаться на появу нудоти, блювання запаморочень, абдомінальних болів, порушення випорожнень, головний біль, апатію, сплутаність свідомості та депресію.

Хворому показано промивання шлунку, прийом активованого вугілля та призначення коректного симптоматичного лікування.

При виявленні симптомів передозування Омепразолом слід пам'ятати, що на даний момент специфічного антидоту не виявлено, а проведення гемодіалізу не дозволяє досягти необхідного ефекту.

Побічні ефекти

У деяких хворих прийом Омепразолу може супроводжуватися розвитком запаморочень, підвищеної пітливості, головного болю, підвищеного збудження та дратівливості, появи сонливості в денний час, парестезій, безсоння, нечіткості чи зниження зору, а також депресії та галюцинацій у осіб, які до них схильні.

Іноді при тривалому прийомі Омепразолу хворі скаржаться на появу болів у животі, порушення випорожнень, підвищену сухість слизової рота, порушення смаку. У деяких хворих відзначається поява м'язових болів та м'язової слабкості, а також болів в кістках та суглобах.

Прийом Омепразолу може стати причиною розвитку алергічних реакцій, таких як свербіж шкіри, шкірні висипання, почервоніння шкірних покривів, кропив'янка, поліморфна еритема, ангіоневротичний набряк і анафілактичний шок.

У поодиноких випадках прийом Омепразолу може супроводжуватися появою периферичних набряків, лихоманки, підвищення активності трансаміназ та печінкових проб.

Умови та термін зберігання

Препарат у формі капсул слід зберігати у місцях, які захищені від проникнення вологи та прямих сонячних променів, а також недоступні для дитини при температурі не більше 25°С протягом трьох років.

Препарат у формі кишковорозчинних капсул слід зберігати в оригінальній упаковці в місцях, захищених від сонця та вологи, а також недосяжних для дітей при температурі навколишнього середовища не більше 25°С.

Лікарський засіб у вигляді ліофілізату для приготування розчину для інфузій слід зберігати у місцях, які недоступні для дитини та захищені від проникнення сонячних променів. Тривалість зберігання два роки.