A12CX - Прочие препараты минералов
A12CC30 - Комбинация различных солей магния
Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.
Панангін призначають як допоміжний препарат при хворобах серця, таких як інфаркт міокарда, серцева недостатність, інші порушення роботи серця.
Калій і магній, що входять до його складу, впливають на роботу деяких ферментів та інші процеси на молекулярному рівні. Пропорції наявних у крові іонів калію, натрію, магнію та кальцію впливає на здатність міокарда до скорочення.
Речовини, що діють, знаходяться в препараті у вигляді аспартату. Вони сприяють покращенню метаболізму міокарда. Нестача магнію та калію підвищує ризики підвищення артеріального тиску, розвитку атеросклерозу, порушень ритму серця, патологій серцевого м'яза.
Склад та форма випуску
Таблетки Панангіна мають плівкову оболонку.
Основними інгредієнтами є магній та калій у формі аспарагінату, по 140 та 158 мг, відповідно.
Панангін у вигляді ін'єкцій виробляють у формі інфузій, де в 1 мл концентрату для розчину для інфузій міститься 40 мг аспарагінату магнію і 45,2 мг калію.
Серед допоміжних компонентів – кремнію діоксид, крохмаль, магнію стеарат, тальк, діоксид титану, сополімер.
Показання
Панангін використовується у складі комплексного лікування гострого інфаркту міокарда, серцевої недостатності та порушень серцевого ритму.
Крім того, ліки прописуються разом із серцевими гликозидами, що поліпшить їх переносимість, також препарат заповнює дефіцит магнію і калію, викликаний нестачею їх у поживному раціоні пацієнта.
Також показаний як допоміжна терапія при хронічних хворобах серця, зокрема, якщо у людини є:
- серцева недостатність;
- постінфарктний стан;
- різні форми аритмії, включаючи шлункові.
Також призначають, якщо пацієнт приймає препарати наперстянки.
В нормі рекомендується приймати в день магнію від 350 (для чоловіків) та 280 мг (для жінок). Під час вагітності та грудного вигодовування потреба у магнії підвищується.
Всмоктування походить із ШКТ, виводиться через нирки. При збільшенні відходу сечі збільшується і екскреція магнію.
У середньому людині потрібно на день – 3-4 грами. Препарат виводиться з організму через ШКТ.
За гомеостаз калію відповідають нирки.
Протипоказання
Панангін протипоказано застосовувати у лікуванні хворих з хронічною або гострою нирковою недостатністю, гіперкаліємією, хворобою Аддісона, кардіогенним шоком, тяжкою формою міастенії, порушенням обміну амінокислот, гострим метаболічним ацидозом, тяжким ступенем дегідратації організму та аспаратом.
Слід виявити обережність при призначенні пацієнтам з AV-блокадою I ступеня, порушення функцій печінки, гіпофосфатемією, метаболічному ацидозі, сечокам'яному діатезі, ризик виникнення набряків. Препарат не призначають при порушеннях роботи нирок, якщо немає можливості постійно контролювати рівень магнію в крові.
Якщо лікар призначив Панангін, важливо пам'ятати, що у нього можуть виникнути ускладнення у вигляді гіперкаліємії, аритмії та асистолії, якщо при цьому людина приймає діуретики, бета-адреноблокатори, гепарин, циклоспорин або нестероїдні протизапальні засоби.
Не слід застосовувати у разі алергії на один із компонентів.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Панангін не має негативного впливу на розвиток плода або дитини, що знаходиться на грудному вигодовуванні у матері, яка отримує цей препарат.
Тому при вагітності та лактації Панангін може застосовуватися хоч і з обережністю.
Спосіб застосування та дози
Панангін приймають, проковтуючи та запиваючи водою, по 1-2 таблетки 2-3 рази на день. Прийом проводиться після їди (не під час їжі), т.к. Підвищена кислотність під час їжі знижує його терапевтичну ефективність.
Курс лікування може бути коротким – 15 днів, – а може тривати значно далі, залежно від діагнозу та призначень лікаря.
В інфузійній формі Панангін вводиться виключно внутрішньовенно, крапельно (по 20 крапель за хвилину).
Повторну інфузію можна зробити через 4-6 годин. Як розчинник застосовують глюкозу (одна ампула на 50 або 100 мл глюкози).
Передозування
Передозування Панангін поки не відзначалося.
У разі передозування (особливо при порушеннях роботи нирок) пацієнту загрожує розвиток гіпермагніємії або гіперкаліємії.
У разі, якщо розвинулася гіперкаліємія, хворий відчуває підвищену стомлюваність, слабкість, парестезію, порушення серцевого ритму, брадикардію, параліч, міастенію, сплутаність свідомості. У разі відсутності адекватної терапії може настати летальний кінець, т.к. розвинеться пригнічення серцевої діяльності, аритмія та зупинка серця.
У разі розвитку гіпермагніємії може знизитися нейром'язова збудливість, нудота, блювання, діарея, почастішання випорожнень, летаргія, брадикардія, невиразна мова, двоїння в очах, може різко знизитися артеріальний тиск.
Також може виникнути параліч дихальної системи аж до впадання людини в кому, на тлі гіпорефлексії, зупинки дихання та серця.
Специфічного антидоту немає, показаний гемодіаліз, кальцію хлорид внутрішньовенно, лікування симптоматики.
Побічні ефекти
Побічні ефекти при прийомі Панангіна зазвичай виявляються, якщо у пацієнта погано працюють нирки.
Зокрема, може розвинутись AV-блокада та парадоксальна реакція, для якої характерне збільшення кількості екстрасистол.
Крім того, можуть виникнути побічні ефекти з боку центральної нервової системи – парестезії, гіпорефлексії, судоми.
Можливі прояви алергії, такі як свербіж, почервоніння шкіри обличчя, висипання.
Органи дихальної системи можуть відреагувати на гіпермагніємію пригніченням дихання.
Також можливі: відчуття жару, нудота, блювання, порушення випорожнень, дискомфорт в епігастрії.
Умови та термін зберігання
Панангін слід зберігати у сухому місці поза доступом сонячних променів.
Діти не повинні мати доступу до місця зберігання ліків.
Тривалість зберігання препарату – 5 років.
Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.
