Панкреон 10000 : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Панкреатин – це основна діюча речовина цього лікарського засобу, травний фермент, який виробляється підшлунковою залозою свиней. Ця речовина відповідає за перетравлення жирів, вуглеводів та білків. Вона нормалізує травний процес, завдяки чому знижується виразність симптомів ферментативної недостатності підшлункової залози, що знижує інтенсивність болю, метеоризму, дискомфорту в животі та нормалізує випорожнення.

Панкреатин застосовується у складі замісної терапії для нормалізації процесу травлення у разі, якщо у організмі пацієнта виробляється недостатня кількість власних харчових ферментів. Використання панкреатину актуальне не лише при недостатньому виробленні панкреатичного секрету, але також і при зниженні активності панкреатичних ферментів.

Склад та форма випуску

Діюча речовина Панкреатин (Pancreatin).

Препарат виготовляється у капсулах по 150 мг, 300 мг та 400 мг.

Показання

Препарат використовується в терапії екзокринної недостатності підшлункової залози у дітей та дорослих, асоційованої з різними захворюваннями. Лікарський засіб призначається в терапії муковісцидозу, хронічного панкреатиту, синдрому Швахмана-Даймонда, а також стану, що виникає після атаки гострого панкреатиту та відновлення ентерального або перорального харчування.

Використання цього лікарського засобу допомагає нормалізувати процес травлення після перенесеної панкреатектомії, гастректомії, хірургічного втручання, пов'язаного з накладенням шлунково-кишкового анастомозу (наприклад, резекція шлунка за Більротом II).

Протипоказання

Лікарський засіб не призначається пацієнтам, які страждають на гострий панкреатит, який супроводжуються гіперфункцією підшлункової залози, при непереносимості свинячого панкреатину, а також допоміжних компонентів препарату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Панкреатин зовсім не токсичний препарат, а тому він не має негативного впливу на ембріогенез. Завдяки тому, що препарат має переважно місцеву дію, його головна діюча речовина фактично не надходить у кровоток. Під час експериментів було встановлено, що Панкреатин не має тератогенної дії і не надає негативного впливу на розвиток дитини, чия мати отримує його з лікувальною метою, а це дозволяє його використовувати в терапії вагітних і жінок і жінок що годують.

Спосіб застосування та дози

Доза препарату, а також тривалість лікування підбираються фахівцем індивідуально з урахуванням тяжкості симптомів та віку пацієнта. Для того, щоб у лікаря була можливість максимально точно підібрати дозу медикаментозного засобу, розроблено кілька форм лікарського засобу з різною кількістю активної речовини. Лікарський засіб рекомендується приймати після кожного прийому їжі. Заборонено приймати препарат окремо від їжі, тому що в цьому випадку він може негативно впливати на слизову оболонку шлунково-кишкового тракту.

Для отримання максимального ефекту капсули рекомендується ковтати цілком і запивати незначною кількістю води. Якщо хворий не здатний проковтнути капсулу, її можна розкрити і розчинити мікросфери в будь-якій рідкій їжі з нейтральним рН. Таку суміш слід вживати відразу після приготування.

Під час терапії цим лікарським засобом пацієнт повинен приймати достатню кількість рідини, тому що в іншому випадку можлива поява запорів.

При лікуванні муковісцедозу діти молодше чотирьох років отримують засіб у початковій дозі по 1000 ОД ліпази на кг маси тіла малюка від трьох до чотирьох разів на добу. Діти, яким виповнилося чотири роки, отримують засіб по 0,5 тисяч ОД на кг маси тіла малюка від трьох до чотирьох разів на день. Підбір підтримуючої дози відбувається індивідуально і зазвичай не перевищує 10 тисяч ОД на кг маси тіла.

При недостатності функції підшлункової залози, асоційованої з різними патологіями, доза препарату підбирається індивідуально і може змінюватись від 10 до 25 тисяч ОД. При розрахунку підтримуючої дози враховується характер їжі та виразність екзокринного дефіциту і може змінюватись від 20 до 75 тисяч ОД під час одного прийому їжі.

Передозування

При прийомі препарату у підвищених дозах були зафіксовані випадки гіперурикозурії та гіперурикемії. Якщо на тлі прийому препарату в дозах, що значно перевершують терапевтичні, виникли якісь небажані симптоми, слід негайно звернутися до лікаря.

Побічні ефекти

При прийомі лікарського засобу, головною діючою речовиною якого є Панкреатин, відзначався розвиток абдомінальних болів, а також диспептичних розладів і запорів. У більшості випадків порушення роботи органів травлення виникали на основі вже наявних патологій травної системи та проявляються болями в животі та почастішання випорожнень.

Деякі хворі відзначали появу свербіння, шкірної еритеми, шкірних висипів, а також таких анафілактичних реакцій, як анафілактичний шок або ангіоневротичний набряк.

При прийомі високих доз Панкреатину пацієнтами з муковісцидозом відбувається звуження ілеоцекального відділу кишечника та товстої кишки, внаслідок чого розвивається фіброзуюча колонопатія.

При прийомі препарату дітьми не выявляется розвитку специфічних побічних реакцій. Частота виникнення та виразність побічних ефектів нічим не відрізнялася у дітей від дорослих.

Умови та термін зберігання

Лікарський засіб слід зберігати в оригінальній упаковці в місцях, які захищені від сонячного світла і при цьому не доступні для дітей. Тривалість зберігання препарату до розтину два роки, а після розтину – півроку.

Категорично заборонено приймати препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.