Панцеф : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Цефіксим – це основна діюча речовина лікарського засобу Панцеф. Цефіксим належить до групи напівсинтетичних цефалоспоринових антибіотиків III покоління широкого спектра дії.

Цефіксим має бактерицидну дію, він пригнічує синтез клітинних мембран і демонструє високу стійкість до дії бета-лактамази, що синтезується грампозитивною і грамнегативною патогенною мікрофлорою.

Цефіксим демонструє активність щодо

грампозитивної мікрофлори: Streptococcus spp. (Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes);

грамнегативної мікрофлори: Neisseria gonorrhoeae, Moraxella (Branhamella) catarrhalis, Escherichia coli, Klebsiella spp., Serratia spp., Proteus spp., Morganella morganii, Providencia spp. і Haemophilus influenza.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Цефіксим (Cefixime).

Препарат виготовляється у формі

таблеток, вкритих плівковою оболонкою в дозуванні по 400 мг;

гранул для приготування пероральної суспензії в дозуванні 100 мг/5 мл.

Показання

Панцеф – лікарський засіб, який використовується в терапії запально-інфекційних захворювань, спричинених патогенною мікрофлорою, чутливою до цефіксиму.

Препарат використовують у терапії

інфекційно-запальних захворювань верхніх відділів органів дихання, таких як тонзиліти, синусити, фарингіти, отити;

інфекційно-запальних уражень нижніх відділів органів дихання, таких як трахеїти, трахеобронхіти та бронхіти;

запально-інфекційних захворювань органів сечовидільної системи, таких як уретрити, цистити, пієлонефрити;

гострої неускладненої гонореї.

Протипоказання

Панцеф – препарат, який не призначають при індивідуальній непереносимості цефіксиму, гіперчутливості до цефалоспоринів, пеніцилінів, а також інших бета-лактамних антибіотиків.

Слід з обережністю поставитися до призначення лікарського засобу дітям, яким не виповнилося дванадцяти років, літнім пацієнтам, а також особам із колітом та нирковою недостатністю.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Панцеф – ліки, які не чинять негативного впливу на ембріогенез, що дає змогу їх використовувати в терапії вагітних жінок за суворими медичними показаннями та тільки в тому разі, якщо користь для матері значно перевершує всі можливі ризики для плода.

За необхідності застосування лікарського засобу в терапії жінок, які годують груддю, пацієнтці рекомендують на час лікування відмовитися від лактації.

Спосіб застосування та дози

Діти віком від дванадцяти років і дорослі з масою тіла понад п'ятдесят кілограмів отримують препарат у добовому дозуванні по 400 мг один раз на день або по 200 мг двічі на день. При лікуванні неускладненої форми гонореї хворі отримують по 400 мг препарату одноразово. У середньому тривалість лікувального курсу варіюється від семи до десяти днів.

При інфекційно-запальних захворюваннях, які спричинені Streptococcus pyogenes, мінімальна тривалість лікувального курсу десять днів.

Хворі з дисфункцією нирок отримують дозу препарату з урахуванням кліренсу креатиніну. За необхідності призначення препарату цій категорії хворих добова доза може бути зменшена вдвічі.

Перед кожним використанням пероральну суспензію слід ретельно струшувати до однорідного стану.

При приготуванні суспензії для перорального прийому гранули, що містяться у флаконі, слід розчинити в кип'яченій охолодженій воді. Залежно від дози препарату, вміст флакона доводять до 60 або 100 мл.

Для точного дозування препарату використовується мірний ковпачок, в одному ковпачку міститься 20 мг цефіксиму.

Діти з масою тіла до 6 кг отримують препарат по 50 мг цефіксиму в разовому дозуванні, від 6 до 12,5 кг по 100 мг у разовому дозуванні, від 12,5 до 25 кг по 200 мг у разовому дозуванні, від 25 до 37,5 кг по 300 мг у разовому дозуванні, від 37,5 до 50 кг по 300 або 400 мг у разовому дозуванні. Тривалість лікування варіюється від семи до десяти днів.

За необхідності призначення препарату хворим із гіперчутливістю до пеніциліну слід враховувати, що у таких хворих є висока ймовірність розвитку непереносимості цефалоспоринів, тому у разі виникнення будь-яких небажаних алергічних реакцій прийом цього лікарського засобу слід негайно припинити.

При тривалому прийомі цефіксиму у деяких хворих може відзначатися розвиток дисбактеріозу, що може спричинити неконтрольований ріст Clostridium difficile і стати причиною виникнення тяжкої діареї або псевдомембранозного коліту.

Під час прийому цефіксиму у хворих може виникати хибнопозитивна пряма реакція Кумбса, а також хибнопозитивна реакція сечі на глюкозу або кетонурію.

Передозування

При прийомі препарату у підвищених дозах у хворих може відзначатися посилений розвиток побічних симптомів.

Для усунення небажаної симптоматики хворому призначають промивання шлунку, а також підтримуюче симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Під час прийому препарату Панцеф у деяких хворих може виникати нудота, блювання, порушення апетиту, абдомінальний біль, порушення випорожнення, транзиторне підвищення печінкових трансаміназ, підвищення у сечі білірубіну, поява жовтяниці, гемолітичної анемії, головний біль, запаморочення та алергічні реакції, що виявляються свербінням, висипами на шкірі та еритемою.

У тяжких випадках може відзначатися виникнення інтерстиціального нефриту, глоситу, ентероколіту, ексудативної еритеми, токсичного епідермального некрозу, а також дисбактеріозу і кандидозу.

Умови та терміни зберігання

Препарат Панцеф слід зберігати в оригінальній упаковці за температури навколишнього середовища не більше 25 °C. Тривалість зберігання препарату три роки. Після приготування пероральної суспензії тривалість її зберігання становить чотирнадцять діб.