Пефлоксацин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Лікарський засіб системного застосування, який являеться антибіотиком. Належить до протимікробних засобів групи фторхінолонів синтетичного походження на основі основної діючої речовини пефлоксацину мезилату дигідрату.

Склад та форма випуску

Основна діюча речовина – пефлоксацин. Допоміжні речовини – картопляний крохмаль, тальк, магнію стеарат, желатин, поліетиленгліколь-115, двоокис титану, метилцелюлоза-8. Випускається у формі таблеток у дозуванні по 400 мг.

Показання

Є синтетичним антибіотиком групи фторхінолонів. Призначається для лікування інфекцій, які спричинені чутливими до пефлоксацину мікроорганізмами-збудниками. Зокрема, ефективний для лікування інфекцій:

- нирок та сечовивідних шляхів;

- органів малого тазу, зокрема аднекситу, простатиту;

- нижніх та верхніх відділів дихальних шляхів (хронічного синуситу, важкого зовнішнього отиту, запалень легень, бронхів, тощо);

- очей;

- печінки та жовчовивідних шляхів;

- черевної порожнини, у тому числі перитоніту, інтраабдомінальних абсцесів;

- кісток, суглобів, сполучних та м'яких тканин;

- профілактика при хірургічних втручаннях.

Також застосовується при сепсисах, менінгітах, бактеріальному ендокардиті, гонореї, а також для лікування тяжких бактеріальних інфекцій ШКТ (в т.ч. сальмонельозу, черевного тифу).

Може застосовуватися як монотерапевтичний препарат, так і у складі комбінованої терапії. Демонструє ефективність як профілактичний засіб у пацієнтів, які страждають на імунодефіцит.

Препарат має бактерицидну дію завдяки здатності інгібувати реплікацію ДНК бактерій на рівні ДНК-гірази.

Пефлоксацин виявляє високу активність щодо стафілококу, ентеробактерій, цитробактерій, сальмонели, шигели, гемофільної інфекції, гонореї та інших бактерій. Помірно активний щодо стрептококів, ацієтобактерій, клостридій, мікоплазми, хламідій. Стійкі по відношенню до пефлоксацину грамнегативні анаеробні бактерії, спірохеми, мікобактерії туберкульозу.

Протипоказання

Протипоказаний при алергії на хінолони. Також не застосовують у разі епілепсії невідомого походження, а також при тяжкій формі печінкової недостатності та гемолітичної анемії, пов'язаної з недостатністю глюкозо-6-фосфатдегідрогенази.

Не призначають для лікування пацієнтів віком до 15 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказане застосування у всіх трьох триместрах вагітності. На період прийому препарату лактацію слід призупинити.

Спосіб застосування та дози

Рекомендоване середнє добове дозування – 800 мг на добу. Зазвичай приймають у 2 прийоми по 400 мг (тобто по 1 таблетці) з різницею в 12 годин. Максимальна доза, яку можна прийняти на добу – 1,2 грама. Середній курс лікування – 7-14 днів.

Неускладнена гонорея лікується одноразовим прийомом 800 мг препарату (2 таблетки).

Приймається під час їжі, щоб мінімізувати побічні ефекти з боку шлунково-кишкового тракту. Таблетку не розжовують, запивають водою у достатній кількості.

У деяких випадках лікар може знизити дозу до 1 таблетки на добу (400 мг), найчастіше при лікуванні деяких інфекційних захворювань сечостатевої системи неускладненої форми. Таке ж знижене дозування рекомендоване для застосування у літньому віці.

При нирковій та печінковій недостатності зменшують разове дозування із розрахунку 8 мг на 1 кг ваги пацієнта, а також зменшують кратність прийому препарату.

Передозування

Зазвичай спостерігається посилення побічних ефектів. Рекомендується промивання шлунку, прийом ентеросорбентів, лікування симптомів. Гемодіаліз не є ефективним. Специфічного антидоту немає.

Побічні ефекти

Побічні ефекти виражаються в:

- болях у животі, нудоті, блювоті, проносі, жовтяниці гепатиті;

- виникненні міалгій, артралгій, тендовагінітів;

- алергічних реакцій у вигляді шкірних висипів, свербіжу, гіперемії, кропив'янки, бронхоспазму;

- тахікардії.

Умови та термін зберігання

Термін зберігання незалежно від форми – до 3 років при температурі до 25°С.