Рапітус : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Головна діюча речовина препарату Рапітус – леводропропізин. Ця лікарська речовина чинить на респіраторну систему переважно периферичну дію і проявляє бронхолітичний ефект. Головною відмінністю леводропропізину є те, що до нього не розвивається звикання.

Прийом леводропропізину в терапевтичних дозах сприяє зменшенню частоти та інтенсивності кашлю, а також покращує відходження мокротиння. Ця речовина чинить на центральну нервову систему набагато менший вплив, ніж дропропізин. Терапевтичний ефект леводоропрозину зумовлений його здатністю чинити пригнічувальний вплив на рецептори бронхіального дерева і знижувати їхню чутливість. Леводропропізин діє на нервові рецептори за допомогою гальмування передачі нервових імпульсів по С-волокнах, пригнічує вивільнення нейропептидів, таких як субстанція Р та інших, а також гістаміну, що і забезпечує високий бронхолітичний ефект цьому лікарському засобу.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Леводропропізин (Levodropropizine).

Препарат виготовляється у формі сиропу: у 5 мл сиропу міститься леводропрозину 30 мг.

Показання

Рапітус призначений для використання у складі симптоматичної терапії непродуктивного сухого кашлю, що виникає під час фарингітів, ларингітів, трахеїтів, трахеобронхітів, грипу, бронхіальної астми, емфіземи легень, хронічного обструктивного бронхіту, а також інших алергійних та запально-інфекційних патологій дихальної системи, та у разі пухлинного ураження легень.

Протипоказання

Застосування Рапітусу в терапевтичних цілях неможливе, якщо у пацієнта раніше була встановлена гіперчутливість до леводропропізину, а також якщо у пацієнта виявлено гіперсекрецію мокротиння, зниження мукоциліарної функції, а також є порушення в роботі нирок або печінки.

Якщо пацієнт приймає сироп тиждень, але в його стані не спостерігається поліпшення, то слід відмовитися від прийому Рапітусу і звернутися до фахівця для уточнення діагнозу.

У зв'язку з тим, що до складу лікарського засобу входить сорбіт, його неприпустимо використовувати в терапії пацієнтів, які страждають на непереносимість фруктози.

У педіатричній практиці Рапітус не використовують у лікуванні дітей, яким не виповнилося два роки.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

На даний момент немає достатньої кількості інформації щодо безпеки використання леводропропізину в терапії вагітних жінок, тому препарат Рапітус не призначається цій категорії пацієнтів.

У зв'язку з тим, що невідомо, здатний чи ні леводропропізин проникати в грудне молоко, у разі необхідності використання препарату Рапітус у терапії цієї категорії хворих жінці рекомендують на час лікування відмовитися від лактації.

Спосіб застосування та дози

Сироп Рапітус призначений для прийому всередину. Лікарський засіб необхідно приймати за одну годину до або через дві години після прийому їжі.

Діти старше дванадцяти років і дорослі хворі отримують сироп по 10 мл, що дорівнює 60 мг леводропрозину тричі на день. Часовий інтервал між прийомом сиропу не повинен бути меншим за шість годин.

Діти від двох до дванадцяти років отримують сироп Рапітус по 1 мг на кілограм маси тіла тричі на день. Максимальна добова доза 3 мг на кілограм маси тіла дитини. Для зручності батьків розроблено приблизну схему доз лікарського засобу залежно від маси тіла дитини:

діти з масою тіла від десяти до двадцяти кілограмів отримують препарат по 3 мл тричі на день;

діти з масою тіла від двадцяти до тридцяти кілограмів отримують сироп по 5 мл тричі на день.

Тривалість курсу лікування обирається лікарем індивідуально, але при цьому вона не повинна перевищувати семи днів. Якщо симптоми захворювання зберігаються протягом чотирьох або п'яти днів з моменту початку лікування, то потрібно повідомити про це лікаря для корекції схеми лікування.

Передозування

При прийомі леводропрозину в дозах, що значно перевищують максимально допустимі, у хворого можуть виникнути нудота і блювота, а також головні болі, запаморочення, підвищена стомлюваність, сонливість, абдомінальний біль, болі в епігастральній ділянці, прискорене серцебиття.

На даний момент специфічного антидоту не знайдено. При виникненні симптомів інтоксикації хворому слід викликати блювання або промити шлунок, а також призначити прийом ентеросорбентів і коректне симптоматичне лікування. При тяжкій інтоксикації леводропрозином хворому може знадобитися парентеральне введення плазмозамінних розчинів.

Побічні ефекти

Сироп Рапітус при дотриманні правил прийому лікарського засобу добре переноситься хворими, однак у деяких пацієнтів можуть виникати порушення в роботі травної системи, що проявляються нудотою, блюванням, диспепсією, печією, дискомфортом в епігатсральній ділянці, абдомінальним болем та порушенням випорожнення.

Іноді прийом препарату Рапітус може супроводжуватися розвитком швидкої стомлюваності, астенії, сонливості, запаморочень, порушення свідомості, непритомних станів, головного болю, парестезій, порушення серцевого ритму, тахікардії, кардіопатії, алергічних реакцій по типу шкірних висипів, свербіння, кропив'янки, ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку.

Умови та терміни зберігання

Сироп Рапітус слід зберігати в оригінальному упакуванні в місцях, недоступних для дітей і захищених від проникнення сонячного проміння, за температури довкілля не нижче 15, але й не вище 30 °С. Тривалість зберігання лікарського засобу становить три роки. Після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці, препарат використовувати для приймання всередину категорично протипоказано, оскільки вживання лікарських засобів з терміном придатності, що минув, може завдати здоров'ю непоправної шкоди.