Ремдесивір : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Основна інформація

Ремдесивір (Remdesivir) – препарат класу нуклеотидних аналогів із противірусною активністю прямої дії. Він розроблявся для знищення вірусів, що спричиняють геморагічні лихоманки Ебола і Марбург. Ці патогенні мікроорганізми мають схожу структуру, але призводять до продукування в організмі різних антитіл.

Також Remdesivir досліджували на предмет ефективності за деяких інших одноланцюгових РНК-вірусів, включно з респіраторно-синцитіальним вірусом, вірусом лихоманки Ласса і коронавірусами MERS-CoV і SARS-CoV.

У результаті проведення досліджень на тваринах було встановлено, що Ремдесивір, як порівняти з комбінованим лікуванням іншими противірусними та імуномодулювальними засобами, виявляє сильнішу антивірусну активність щодо MERS-CoV. При цьому відзначалося поліпшення легеневої функції, зниження вірусного навантаження в тканинах легень і тяжкості їх патологічних змін. Також, при збільшенні дозування, проявлялася активність препарату щодо коронавірусів, які пройшли мутацію і виявляють стійкість. Таким чином, ще до виникнення пандемії COVID-19 Remdesivir розглядався як противірусний засіб із широким спектром дії.

Механізм дії

Механізм дії Ремдесивіру полягає в зупинці синтезу нових РНК-копій SARS-CoV-2, це призводить до втрати здатності вірусу відтворюватися і, як наслідок, поширюватися по органах і системах.

Застосування при коронавірусній інфекції COVID-19

Ремдесивір зараз не схвалено для використання в жодній країні світу. Однак, незважаючи на недостатність наявної інформації, його вважають найперспективнішим препаратом у лікуванні захворювань, спричинених новим коронавірусом SARS-CoV-2. Це пов'язують із низкою успішних контрольованих і неконтрольованих випробувань, проведених у різних країнах протягом січня-квітня 2020 р.

У більшості випадків препарат призначали в лікарнях важким пацієнтам, чиє життя перебувало під загрозою. Після його застосування відзначалося істотне поліпшення стану і зниження необхідності в штучній вентиляції легенів. При цьому терапія зазвичай переносилася добре і не супроводжувалася розвитком виражених небажаних ефектів.

Для підтвердження профілю препарату сьогодні проводиться низка клінічних випробувань у різних країнах – США, Норвегії, Китаї, Франції. Вони охоплюють пацієнтів із різним перебігом патології – від легко-помірного до тяжкого. У дослідженнях оцінюють безпеку та ефективність застосування препарату курсами 5 і 10 днів: у перший день призначають 200 мг, надалі – щодня по 100 мг.

Згідно з наявними даними, терапія може супроводжуватися нетривалими побічними явищами у вигляді блювання, нудоти. У деяких пацієнтів відзначалося підвищення рівня печінкових амінотрансфераз, легка гіперглікемія, незначне подовження протромбінового часу. Ці порушення мають тимчасовий і невиражений характер і до відміни лікування не призводять.

Терапія спрямована на зниження вірусного навантаження в організмі. Це актуально до того, поки вірус активно поновлюється, що часто не супроводжується вираженими проявами. У важких пацієнтів погіршення стану пов'язане переважно з відповіддю імунної системи, що призводить до порушення роботи органів або систем, особливо на тлі первинних захворювань (цукровий діабет, артеріальна гіпертензія та ін.). Таким чином, найбільш виправдане використання Ремдесивіру на ранніх стадіях інфікування, що значно знижує потребу в оксигенотерапії та скорочує час одужання.

Виробник

Gilead Sciences, Inc (США)