Склад і форма випуску
Спазган виробляється в таблетках і розчині для парентерального введення. У складі лікарського засобу міститься – метамізол натрію, пітофенону гідрохлорид і фенпіверинію бромід.
Показання
Спазган застосовується для купірування помірного і слабко вираженого больового синдрому, спричиненого спазмом гладкої мускулатури внутрішніх органів, таких як:
жовчні коліки;
печінкові коліки;
кишкові коліки;
дисменорея.
Крім цього, препарат використовують для усунення суглобового болю, невралгій, ішіалгій, міалгій та для зниження температури тіла при гострих застудних інфекційно-запальних захворюваннях.
Протипоказання
Спазган не призначається хворим, які страждають на стабільну і нестабільну стенокардію, хронічну серцеву недостатність, у стадії декомпенсації, тахікардію, дисфункцію нирок, тяжкі порушення в роботі печінки, пригнічення кістковомозкового кровотворення, закритокутову глаукому, дефіцит глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, доброякісне збільшення передміхурової залози, кишкову непрохідність та мегаколон. Також використання препарату неможливе в терапії дітей віком до 8 років, під час вагітності та лактації.
Використання Спазгану в комплексному лікуванні з іншими ненаркотичними анальгетиками може спричинити посилення їхньої дії.
Застосування при вагітності та годуванні груддю
Спазган не призначається в період грудного вигодовування та вагітності.
Спосіб застосування та дози
Спазган у таблетках рекомендується приймати до прийняття їжі, дорослі та діти, яким виповнилося 15 років, приймають по 1 або 2 таблетки від 2 до 3 разів на добу. Максимальна добова доза препарату – 6 таблеток. Тривалість лікування 5 днів.
Розчин для ін'єкцій при одноразовому введенні використовується в дозуванні від 2 до 4 мл. Максимально ефективна добова доза препарату досягає 4 мл. Розчин Спазган не рекомендується змішувати з іншими препаратами! Перед введенням розчин слід нагріти до температури тіла.
Передозування
При передозуванні Спазганом у пацієнтів спостерігається розвиток токсико-алергічного синдрому, явищ судинного шоку, ознак агранулоцитозу, ураження головного мозку та органів шлунково-кишкового тракту.
У пацієнтів можуть виникати болі в животі, сонливість, блювання, сплутаність свідомості, зниження артеріального тиску, тяжкі алергічні реакції аж до анафілактичного шоку, порушення роботи печінки або нирок, судоми.
Лікування полягає у відміні препарату, промиванні шлунку, призначенні симптоматичного лікування, прийомі сорбентів, проведенні форсованого діурезу або гемодіалізу.
Побічні ефекти
Лікування Спазганом у терапевтичних дозах добре переноситься пацієнтами. Іноді у хворих із підвищеною чутливістю до препарату можуть виникати різноманітні алергічні реакції, головний біль, абдомінальний біль, сухість слизової оболонки рота, запаморочення, зниження артеріального тиску, тахікардія і бронхоспазм.
Умови та терміни зберігання
Спазган має зберігатися в сухому і добре захищеному від світла місці, яке не доступне для дітей. Тривалість зберігання – 3 роки.