Спазмогард : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Це протизапальний, аналгезуючий, жарознижувальний засіб. Метамізол пригнічує активність ЦОГ, знижуючи утворення брадикінінів, ендоперекисів, вільних радикалів, деяких простагландинів. Також інгібує процес перекисного окиснення ліпідів. Блокує проведення больових екстра-/пропріоцептивних нервових імпульсів по пучках Бурдаха/Голля, підвищує поріг збудливості центрів больової чутливості в таламусі, збільшує тепловіддачу. Пітофенон має пряму міотропну спазмолітичну дію. Фенпіверин має м-холіноблокуючу дію, має додаткову спазмолітичну дію.

Склад та форма випуску

Активні компоненти: метамізол натрію (500 мг), пітофенону гідрохлорид (5 мг), фенпеверину бромід (0,1 мг).

Випускається Спазмогард у формі таблеток.

Показання

Застосовують Спазмогард для симптоматичної терапії спазмів гладкої мускулатури, больового синдрому різного походження (при нирковій коліці, спазмах сечовивідних шляхів, шлунку та кишок, спастичній дисменореї, дискінезії жовчних шляхів, жовчної коліці, стенокардії, головних болях).

Також застосовується в період до та після діагностичних досліджень (з метою усунення спазму досліджених органів).

При необхідності може призначатися для зниження температури тіла при застудних, інфекційно-запальних захворюваннях.

Протипоказання

Спазмогард не застосовують:

- при непереносимості компонентів, присутніх у складі цих ліків;

- при суттєвому порушенні функціонального стану печінки та/або нирок;

- при агранулоцитозі;

- при лейкопенії;

- при анемії будь-якого походження;

- при цитостатичній або інфекційній нейтропенії;

- при риніті, кон'юнктивіті, бронхоспазмі в минулому, що виникли внаслідок прийому нестероїдних протизапальних засобів;

- при бронхіальній астмі;

- при гепатопорфірії;

- за підозри на гостру хірургічну патологію;

- при непереносимості похідних піразолону (бутадіону, трибузону, антипірину);

- при спадковій гемолітичній анемії;

- при глаукомі;

- при тахікардії;

- при захворюваннях нирок (пієлонефриті, гломерулонефриті);

- при колаптоїдних станах;

- при гіпертрофії простати;

- при стенозах травного каналу;

- при мегаколоні;

- дітям до 15 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Не застосовують.

Спосіб застосування та дози

Спазмогард застосовується парентерально.

Тривалість лікування зазвичай становить 1-3 доби.

Розчин вводять внутрішньовенно/внутрішньом'язово.

При гострому болю вводять 2-5 мл шляхом повільної внутрішньовенної ін'єкції. Повторне введення можливе через 6-8 годин. Максимально – 10 мл/добу.

Передозування

Симптоми: блювання, пітливість, відчуття сухості в роті, порушення акомодації, сонливість, гіпотензія, затуманювання свідомості, печінкова/ниркова недостатність, судоми.

Лікування: проводиться симптоматична терапія у необхідному обсязі.

Побічні ефекти

При внутрішньом'язовому введенні можливий біль у місці введення, при внутрішньовенному – зниження артеріального тиску. Рідко спостерігаються гіпертермічний синдром, гіпертонічний криз.

Розлади з боку травної системи: нудота, запор, біль/печіння у животі.

Розлади з боку імунної системи: алергічна реакція різного ступеня тяжкості (кропив'янка, набряк Квінке, кон'юнктивіт, синдром Стівенса-Джонсона, бронхоспастичний синдром, синдром Лайєлла, анафілактичний шок).

Розлади з боку крові: тромбоцитопенія, лейкопенія, агранулоцитоз.

Розлади з боку сечовивідної системи: нефротоксичність, протеїнурія, олігурія, анурія, інтерстиціальний нефрит, фарбування сечі у червоний колір.

Розлади кардіоваскулярної системи: AV-блокада, вентрикулярна екстрасистолія, зменшення серцевого викиду.

Розлади з боку нервової системи: сонливість, пітливість, порушення дихання.

Умови та термін зберігання

Зберігати Спазмогард потрібно в оригінальній упаковці не більше 3 років. Температурний режим: 25°С.