Триазавірин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Триазавірин - синтетичний аналог основ пуринових нуклеозидів (гуаніну). Лікарський засіб має широкий спектр противірусної дії та є ефективним засобом щодо інфекційних захворювань, спричинених РНК-вмісними вірусами.

Реалізація терапевтичного ефекту Тріазавірину здійснюється за допомогою інгібування синтезу вірусних РНК і реплікації геномних фрагментів.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Ріаміловір (Riamilovir).

Препарат виготовляється у формі капсул: кожна капсула містить ріаміловіру по 250 мг.

Показання

Тріазавірин використовується у складі комплексного лікування гострих респіраторних вірусних інфекцій та грипу. У разі необхідності можливе поєднання Тріазавірину з прийомом симптоматичних лікарських засобів.

Протипоказання

Тріазавірин не застосовується в терапії пацієнтів зі встановленою гіперчутливістю до ріаміловіру. Лікарський засіб не може використовуватися в терапії вагітних і жінок, які годують груддю, також він не призначається особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, оскільки безпека та ефективність його використання в терапії цієї категорії пацієнтів не підтверджена відповідними дослідженнями.

Необхідно дотримуватися обережності при призначенні препарату Тріазавірин пацієнтам з нирковою або печінковою дисфункцією, оскільки не проводилося клінічних досліджень щодо безпеки використання цього лікарського засобу в терапії цієї категорії пацієнтів.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Не встановлено чи має чи ні ріаміловір тератогенну або ембріонотоксичну дію. На даний момент не проводилося клінічно контрольованих досліджень щодо безпечного використання препарату в терапії вагітних жінок.

Застосування ріаміловіру в терапії жінок, які годують грудьми, не вивчено, тому в разі необхідності використання цього лікарського засобу в лікуванні цієї категорії пацієнтів жінці на деякий час рекомендують відмовитися від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Триазавірин – препарат, який призначений для перорального прийому. Лікарський засіб приймають незалежно від прийому їжі.

Прийом препарату Триазавірин слід розпочинати не пізніше другого дня після появи перших клінічних проявів грипу або гострої респіраторної вірусної інфекції. Дорослі хворі приймають лікарський засіб по одній капсулі тричі на день протягом п'яти днів. За рішенням лікаря тривалість терапевтичного курсу препаратом Триазавірин може бути збільшена до семи днів. Разова доза препарату становить 250 мг, а максимальна добова – 750 мг.

Категорично заборонено змінювати самостійно схему лікування або приймати препарат у збільшеному дозуванні.

Якщо під час прийому препарату не відзначається в стані пацієнта позитивної динаміки, то рекомендується звернутися на консультацію до фахівця.

При використанні препарату Тріазавірин у терапії осіб літнього віку корекція дози не проводиться. Для лікування цієї категорії хворих використовується стандартна схема дозування.

Передозування

При вживанні Тріазавірину в дозах, що значно перевищують максимально допустимі, у хворого може виникнути нудота, блювота, болі в епігастральній ділянці та диспепсичні порушення.

При прийомі ріаміловіру у високих дозах і появі негативної симптоматики хворому слід викликати блювання або провести промивання шлунку, дати випити активоване вугілля або будь-які інші ентеросорбентні препарати, а також призначити коректне симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

У більшості випадків прийом ріаміловіру не супроводжується розвитком негативної симптоматики. Однак у деяких пацієнтів можуть відзначатися побічні ефекти, що проявляються швидкою стомлюваністю і слабкістю, підвищенням у крові рівня еозинофілів.

Іноді при вживанні Тріазавірину у хворих можуть виникати алергічні реакції, що проявляються свербінням шкіри, шкірними висипами, гіперемією шкірних покривів, ангіоневротичним набряком та анафілактичним шоком.

Деякі хворі під час прийому Тріазавірину скаржаться на появу головних болів, диспепсичних порушень, таких як нудота, блювання, абдомінальний біль, порушення випорожнення по типу почастішання, метеоризм, пастоподібні випорожнення, печію, підвищенну спрагу і сухість слизової оболонки рота.

Крім цього, лікування ріаміловіром може стати причиною порушень у роботі сечовидільної системи, таких як поява в сечі еритроцитів, плоского епітелію, лейкоцитів і патогенної бактеріальної флори.

Під час проведення лабораторних-інструментальних досліджень у хворих, які отримують з терапевтичною метою ріаміловір, виявляється підвищення рівня в плазмі крові аланінамінотрансферази (АЛТ) і аспартатамінотрансферази (АСТ).

Якщо при використанні в лікувальних цілях препарату Тріазавірин з'явилися будь-які побічні ефекти, описані або неописані в даній інструкції, слід негайно звернутися на консультацію до лікаря, який відкоригує схему лікування, призначить проведення додаткових процедур або замінить даний лікарський засіб на інший аналогічний за дією.

Умови та терміни зберігання

Триазавірин – лікарський засіб, який не вимагає створення особливих умов для зберігання. Для збереження терапевтичних властивостей препарату його слід зберігати в оригінальному упакуванні в сухих місцях, які недоступні для дитини, за температури довкілля не більше 25 °С. Тривалість зберігання препарату Триазавірин становить два роки з моменту виготовлення. Лікарський засіб категорично заборонено приймати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці, тому що приймання медикаментів з терміном придатності, що минув, може завдати здоров'ю істотної шкоди.