Цефтріаксон-М : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Цефтріаксон входить до групи цефалоспоринів і є антибіотиком ІІІ покоління, який характеризується широким спектром дії. Виражена бактерицидна дія препарату ґрунтується на його здатності інгібувати синтез клітинної стінки бактеріальної флори. Цефтріаксон ацетилює мембранозв'язані транспептидази, внаслідок чого порушується перехресна зшивка пептидогліканів, що забезпечує міцність і ригідність стінок клітини.

Цефтріаксон демонструє високу активність по відношенню до аеробних, анаеробних, грампозитивних та грамнегативних бактерій. Характеризується стійкістю до дії β-лактамаз.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Цефтріаксон (Ceftriaxone)

Реалізується у флаконах у вигляді порошку для приготування розчину для внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення. Порошок може мати білий або трохи жовтуватий колір.

Показання

Цефтріаксон – ліки, які застосовуються для лікування інфекційних захворювань у дітей, доношених новонароджених та дорослих.

Препарат використовується для лікування бактеріального менінгіту, госпітальної пневмонії, позалікарняного запалення легень, внутрішньочеревних інфекцій, гострого та середнього отиту, ускладнених інфекцій сечостатевої системи, інфекційних захворювань суглобів та кісток, ускладнених інфекційних захворювань шкірних покривів та м'яких тканин та бактерійного ендокардиту та сифілісу.

Цефтріаксон – препарат, який може використовуватись у складі комплексного лікування:

• гострої ускладненої обструктивної хвороби легень;

• дисемінованого кліщового бореліозу на ІІ – ІІІ стадії у дітей, новонароджених старше 15 днів та дорослих;

• бактеріємії, що виникла на тлі бактеріальної інфекції, чутливої ​​до цього препарату;

• профілактики інфекцій перед проведенням хірургічного втручання.

Якщо передбачуваний збудник не підпадає під спектр дії препарату, його використовують у комплексі з іншими антибактеріальними засобами.

Протипоказання

Цефтріаксон – ліки, які не призначаються особам з підвищеною чутливістю до цефалоспоринів, а також хворим, в анамнезі яких зафіксовано реакції гіперчутливості до будь-яких інших бета-лактамних антибактеріальних препаратів.

Даний лікарський засіб не використовується в терапії недоношених новонароджених молодше одного тижня з обов'язковим урахуванням терміну внутрішньоутробного розвитку та доношеним новонародженим дітям молодше двадцяти восьми днів з моменту народження.

Якщо в якості розчинника при введенні Цефтріаксону використовується лідокаїн, то у пацієнта повинна бути виключена реакція на цей препарат.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

На даний момент не проводилося суворо контрольованих досліджень, які б підтвердили безпеку використання Цефтріаксону у терапії вагітних.

Призначення Цефтріаксону вагітним або жінкам, які вигодовують немовля груддю доцільно лише в тому випадку, якщо передбачувана користь від його введення для здоров'я жінки значно перевершує всі потенційні ризики для здоров'я плода.

Цефтріаксон проникає у грудне молоко у низьких дозах.

Під час проведення досліджень на тваринах у препарату не було виявлено ні тератогенного, ні ембріотоксичного ефектів.

Спосіб застосування та дози

Режим дозування Цефтріаксону підбирається індивідуально. Вибір способу введення препарату здійснюється з урахуванням тяжкості та типу інфекції. Введення препарату проводиться внутрішньовенно або внутрішньом'язово по 1 або 2 г один раз на добу або від 0,5 або 1 г двічі на добу, в деяких випадках можливе одноразове введення препарату в дозі 250 мг.

Для новонароджених максимально допустима доза варіюється від 20 мг до 50 мг на кг маси тіла на добу. Для дітей старше двох місяців і до дванадцяти років доза препарату варіюється від 20 мг до 100 мг на кг маси тіла, при кратності введення один раз на добу. Тривалість лікування підбирається лікарем індивідуально. Якщо препарат використовується в терапії хворих, які страждають на порушення роботи нирок, то проводиться корекція дозування з урахуванням показників кліренсу креатиніну.

Максимально за добу дорослий хворий може отримувати 4 г, а дитина не більше 2 г препарату.

Передозування

Передозування препарату можливе при його введенні хворим у дозах, які значно перевищують максимальні або при призначенні в терапевтичних дозах хворим, які страждають на порушення функції нирок і печінки.

У разі передозування хворим не призначається проведення гемодіалізу або перитонеального діалізу через неефективність цих процедур.

При передозуванні у пацієнта може спостерігатись поява блювоти, нудоти, абдомінальних болів, порушення випорожнень. Наразі поки що не існує специфічного антидоту. При виявленні у хворого симптомів передозування йому призначають симптоматичну терапію.

Побічні ефекти

Іноді введення Цефтріаксону може супроводжуватись виникненням у пацієнта

• порушень у роботі травної системи, таких як диспепсичні розлади, транзиторне підвищення активності печінкових трансаміназ, гепатит, холестатична жовтяниця, псевдомембранозний коліт;

• алергічних реакцій, що виявляються шкірним свербінням, шкірними висипами, анафілаксією, набряком Квінке;

• зміненям лабораторних показників периферичної крові та розвитком лейкопенії, нейтропенії, тромбоцитопенії, гемолітичної анемії, гіпопротромбінемії;

• порушень у роботі сечовидільної системи за типом інтерстиціального нефриту;

• місцевих реакцій, таких як поява флебіту в області внутрішньовенного введення препарату та появи болів та почервоніння в області його внутрішньом'язового введення;

• кандидозу (на тлі хіміотерапевтичної дії препарату).

Умови та термін зберігання

Цефтріаксон – це препарат, який слід зберігати у прохолодному, недоступному для дітей та захищеному від прямих сонячних променів місці. Тривалість зберігання препарату три роки із моменту виготовлення. Категорично заборонено використовувати препарат після закінчення терміну придатності.