Циклоферон : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Циклоферон є низькомолекулярним індуктором інтерферону. Препарат має високу біологічну активність. При його введенні відзначається активація стовбурових клітин кісткового мозку, Т-лімфоцитів та природних кілерних клітин, а також відзначається нормалізація балансу між субпопуляціями Т-хелперів та Т-супресорів. Завдяки високим імуномодулюючим властивістям препарат ефективно використовується в терапії бактеріальних та вірусних інфекцій різного генезу, а також у лікуванні ревматичних та системних захворювань сполучної тканини: він інгібує аутоімунні процеси та має протизапальну та знеболювальну дію. Виконує коригування імунного статусу організму при імунодефіцитних станах та аутоімунних патологічних процесах.

Препарат успішно використовується в терапії вірусів кліщового енцефаліту, гепатиту, грипу, цитомегаловірусу, вірусу герпесу, вірусу папіломи людини та ВІЛ-інфекції. При використанні циклоферону в терапії вірусного гепатиту він попереджає перехід захворювання на хронічну форму.

При використанні Циклоферону в терапії первинних проявів ВІЛ-інфекції відзначається стабілізація роботи імунної системи, також він успішно використовується як компонент імунотерапії в лікуванні бактеріальних інфекцій, що характеризуються гострим та хронічним перебігом.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Меглюмін акридонацетат (Meglumine acridоnacetate).

Препарат виготовляється у формі

розчину для ін'єкцій по 125 мг/мл;

5% лініменту для зовнішнього нанесення;

таблеток по 150 мг, покритих кишковорозчинною оболонкою.

Показання

Циклоферон може використовуватися у складі комплексного лікування ВІЛ-інфекції (СНІД-а, стадія 2А–2B), нейроінфекції (серозного менінгіту, енцефаліту, хвороби Лайма), вірусних гепатитів (A, B, C, D), герпесної та цитомегаловірусної інфекції.

Препарат застосовують у терапії вторинних імунодефіцитних станів, асоційованих з гострими та хронічними бактеріальними та грибковими інфекціями, ревматичних та інших системних захворювань сполучної тканини (ревматоїдного артриту, системного червоного вовчаку).

Лікарський засіб використовують у складі комплексного лікування дегенеративно-дистрофічних захворювань суглобів, у тому числі деформуючого остеоартрозу.

У терапії дітей, яким виповнилося чотири роки, Циклоферон використовують у терапії вірусних гепатитів, герпетичної інфекції, ВІЛ-інфекції на стадії 2А–2B.

Протипоказання

Циклоферон у таблетованій формі та у формі розчину для ін'єкцій не застосовується у терапії хворих, у яких раніше було виявлено цироз печінки у стадії декомпенсації.

Застосування препарату протипоказане хворим, у яких раніше було зафіксовано алергічні реакції на введення меглюміну акридонацетату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Циклоферон – препарат, який у таблетованій формі та формі розчину для ін'єкцій не допустимо використовувати у терапії вагітних та лактуючих жінок. Використання препарату у формі лініменту можливе в терапії жінок, що годують, але тільки після консультації з лікарем.

Спосіб застосування та дози

Циклоферон у вигляді розчину для ін'єкцій дорослі пацієнти отримують внутрішньом'язово або внутрішньовенно струминно. При внутрішньом'язовому введенні хворі одержують 2 мл розчину протягом однієї хвилини один раз на день. Хворому може бути призначена індивідуальна схема лікування або базова відповідно до якої пацієнт отримує препарат в 1, 2, 4, 6, 8, 11, 14, 17, 20 та 23-й день.

При використанні циклоферону в таблетованій формі хворі отримують препарат один раз на день за тридцять хвилин до приому їжі. Таблетку ковтають повністю без ушкодження її оболонки.

При використанні препарату у формі лініменту його рекомендується наносити на уражену ділянку один або два рази на день. Тривалість лікування – п'ять днів. При лікуванні генітальної форми герпесної інфекції хворі одержують по 5 мл лініменту від десяти до п'ятнадцяти днів щодня. Іноді для отримання максимального ефекту можливе використання препарату у формі лініменту у складі комбінованої місцевої та системної терапії.

У лікуванні неспецифічних та кандидозних уретритів препарат використовується для внутрішньоуретральних інстиляцій у дозі від 5 до 10 мл. Вибір дози препарату здійснюється з урахуванням ступеня ураження сечівника. У разі ураження у чоловіків верхніх відділів уретри канюлю шприца з препаратом слід вводити у зовнішній отвір сечівника. Після введення лікарського засобу хворому рекомендують на півтори хвилини затиснути отвір сечівника, після цього відбувається самостійна евакуація лікарського засобу з уретри. Пацієнту радять через півгодини після введення препарату помочитися. При виборі часу для внутрішньоуретральної експозиції слід пам'ятати, що збільшення часу даної маніпуляції може стати причиною виникнення набряку слизової оболонки.

Тривалість терапії може варіюватися від десяти до чотирнадцяти днів.

Передозування

На даний момент випадки передозування не зафіксовано.

Побічні ефекти

Циклоферон – ліки, що мають низьку токсичність, тому при їх використанні побічні ефекти розвиваються дуже рідко. У деяких хворих, схильних до розвитку алергічних реакцій, можуть виникати свербіж шкіри, шкірні висипання, почервоніння шкіри, ангіоневротичний набряк і кропив'янка.

При призначенні даного препарату пацієнтам із захворюваннями щитовидної залози може знадобитися консультація ендокринолога.

Умови та термін зберігання

Циклоферон – препарат, який повинен зберігатися у сухих місцях, захищених від проникнення прямих сонячних променів за температури навколишнього середовища не вище 20°C. Тривалість зберігання таблеток та лініменту два роки, а розчину для проведення ін'єкцій три роки.

При необхідності транспортування можливе нетривале заморожування препарату у вигляді розчину для ін'єкцій. У цьому випадку розморожування препарату має відбуватися лише за кімнатної температури. Якщо після розморожування розчину він змінив колір або в ньому з'явився осад, то такий медикаментозний засіб категорично заборонено використовувати.