Циннаризин-Н.С. : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Цинаризин – препарат, що поліпшує мозковий і периферичний кровообіг, за допомогою інгібування дії деяких вазоконстрикторних субстанцій та іонів кальцію в клітинах, що сповільнює роботу потенціалозалежних кальцієвих каналів.

Цинаризин гальмує скорочувальну дію вазоактивних речовин – норепінефрину і серотоніну, блокує роботу рецептор-керованих кальцієвих каналів. Він селективно інгібує надходження кальцію в клітини по тканинах, що супроводжується зниженням вазоконстрикції, але при цьому він не впливає на артеріальний тиск і не змінює частоту серцевих скорочень.

Використання Цинаризину частково покращує мікроциркуляцію і знижує в'язкість крові. Його прийом підвищує стійкість клітин до гіпоксії.

Він пригнічує стимулювальний вплив на вестибулярну систему, що супроводжується супресією ністагму, а також інших вегетативних порушень. Прийом Цинаризину дозволяє усунути або знизити вираженість нападів запаморочення.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Цинаризин (Cinnarizine).

Препарат виготовляється у формі таблеток: кожна таблетка містить по 25 мг цинаризину.

Показання

У терапії дорослих хворих Цинаризин використовують для усунення симптомів хвороби Меньєра лабіринтної етіології, зокрема вертиго, нудоти, блювання, шуму у вухах і ністагму.

Також цей лікарський засіб використовується в профілактиці кінетозів і нападів мігрені.

Цинаризин – препарат, який використовується у складі підтримуючої терапії симптомів цереброваскулярної етіології, зокрема вертиго, шуму у вухах, головного болю, дратівливості, замкнутості, порушення пам'яті та зниження концентрації уваги.

Цей лікарський засіб використовується у складі підтримуючої терапії порушення периферичного кровообігу, хвороби Рейно, акроціанозу, переміжної кульгавості, порушення мікроциркуляції, трофічних венозних виразок, парестезій, нічних спазмів, похолодіння нижніх кінцівок.

У педіатричній практиці Цинаризин використовують у профілактиці розвитку кінетозів у дітей старше п'яти років.

Протипоказання

Цинаризин не призначають, якщо раніше у пацієнта були випадки гіперчутливості до його головної діючої речовини та інших його компонентів.

Лікарський засіб не використовують у терапії вагітних і жінок, які годують груддю, а також при непереносимості лактози, лактазній недостатності, синдромі глюкозо-галактозної мальабсорбції. Препарат не використовується в терапії дітей молодше п'яти років.

Слід з обережністю поставитися до призначення Цинаризину пацієнтам із хворобою Паркінсона, зниженням артеріального тиску, депресією, руховими розладами, закритокутовою глаукомою, затримкою сечовипускання, асоційованою з уретро-простатичними розладами, цукровим діабетом, черепно-мозковими травмами в анамнезі, ВІЛ-інфекцією, хронічною нирковою та печінковою дисфункцією.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

На даний момент немає інформації щодо безпеки використання Цинаризину в терапії жінок, які годують груддю, і вагітних жінок, тому даний лікарський засіб не призначається цій категорії пацієнтів.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Цинаризину приймають після прийому їжі та запивають достатньою кількістю води. При використанні препарату в терапії дисфункції мозкового кровообігу хворі отримують по 0,250 мг препарату тричі на день або по 0, 750 мг один раз на день. При лікуванні порушення периферичного кровообігу пацієнти отримують по 0,500 мг або 0,750 мг тричі на день. Лікарський засіб призначений для використання тривалими курсами від кількох тижнів до кількох місяців.

При лікуванні вестибулярних порушень хворі отримують Цинаризин по 0,250 мг тричі на день. При вираженій формі артеріальної гіпотензії хворі отримують лікарський засіб у зниженому дозуванні.

Передозування

При прийомі Цинаризину в дозах, що значно перевищують терапевтичні, виникають симптоми, пов'язані з його антихолінергічною дією. У таких хворих відзначається розвиток підвищеної сонливості, а у важких випадках можливе виникнення ступору і коми. Також у хворих може відзначатися поява блювання, екстрапірамідних порушень, артеріальної гіпотензії, тремору, судом. В особливо важких випадках можливий летальний результат.

У разі прийому цього лікарського засобу в дозах, що значно перевищують терапевтичні, пацієнту проводять промивання шлунку, забезпечують прийом ентеросробентів і призначають коректне симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

У більшості випадків Цинаризин добре переноситься хворими, однак у деяких пацієнтів може виникати сонливість у денний час, сухість слизової рота, порушення роботи травного тракту, екстрапірамідні розлади, головний біль, тремор кінцівок, летаргія, гіперсомнія, паркінсонізм, гіперсомнія, дискомфорт у черевній порожнині, холестатична жовтяниця, диспептичні порушення, абдомінальний біль, а також алергічні реакції, що проявляються шкірними висипами, шкірним свербінням, кропив'янкою, ангіоневротичним набряком та анафілактичним шоком.

При розвитку будь-яких побічних ефектів, асоційованих з прийомом Цинаризину, про них слід негайно повідомити лікаря, який може знизити дозу або замінити цей лікарський засіб іншим препаратом, аналогічним за дією.

Умови та терміни зберігання

Цинаризин – препарат, який слід зберігати в сухих місцях, захищених від сонячного світла і недоступних для дітей, за температури навколишнього середовища від 15 до 25 °C. Тривалість зберігання з моменту виготовлення два роки. Лікарський засіб категорично заборонено використовувати після закінчення терміну придатності, оскільки застосування таких медикаментозних засобів небезпечне для здоров'я.