Варівакс вакцина : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Вакцина Варівакс є вакциною проти вірусу Varicella zoster (вітряна віспа), живою атенуйованою.

У ході клінічних досліджень було доведено, що застосування цієї вакцини призводить до зниження ризику вітряної віспи приблизно на 90%. Достовірно доведено, що цей препарат значно знижує можливість захворіти на лишаєм, що оперізує.

Ризик розвитку вітряної віспи знижується протягом 15 років. Спостереження за щепленими пацієнтами протягом 14 років показало, що серед них захворюваність була нижчою в 10 разів у порівнянні з представниками популяцій, які не отримали щеплення. У поодиноких випадках, коли щеплені діти різних вікових груп захворювали на вітряну віспу, перебіг захворювання був легким і не мав побічних явищ.

Склад та форма випуску

Діючою речовиною є живий атенуйований вірус Varicella zoster штам Oka. У 1 дозі міститься щонайменше 1350 БОЄ.

Склад інших фармакологічно неактивних інгредієнтів: сахароза, желатин, сечовина, хлорид натрію, глутамат натрію, гідрофосфат натрію, дигідрофосфат калію, хлорид калію.

Показання

Варивакс застосовується з профілактичною метою щодо вітряної віспи у різних категорій людей: здорові діти, вік яких починається з 9 місяців; пацієнти, які належать до груп підвищеного ризику (до них належать люди, які страждають на гострий лейкоз, які проходять терапію імунодепресантами; пацієнти, для яких планується провести пересадку органів, при різних хронічних захворюваннях); здорові люди, які тісно контактують з хворими на вітряну віспу.

Використання вакцини допускається лише в тому випадку, якщо пацієнт не перехворів на вітряну віспу.

Через 42 дні після одноразової вакцинації, у дітей віком від 12 місяців до 12 років визначався відповідний титр антитіл IgG склав, який свідчив про сформований імунітет.

Вакцинація проводилася за двома схемами: однодозова та дводозова. При цьому титр антитіл при дводозовій вакцинації значно перевищував після однодозової схеми.

При контакті вакцинованих дітей усіх вікових груп з диким штамом вітряної віспи спостерігалася значно менша зараження та легше перебіг захворювання.

Протипоказання

Абсолютними протипоказаннями для призначення лікарського засобу Варіваксу є підвищена чутливість до активного інгредієнта препарату.

Якщо відомо, що в анамнезі мали місце алергічні реакції на інші вакцини, вакцину слід не застосовувати.

Протипоказанням є гостре захворювання, що супроводжується високою температурою тіла, лімфопенією (менше 1200/мкл), а також наявністю інших симптомів клітинного імунодефіциту, підвищеною чутливістю до неоміцину при його системному застосуванні.

якщо у вас чи вашої дитини захворювання крові або якесь злоякісне захворювання, включаючи лейкемію та лімфоми, що впливає на імунну систему.

Вакцинація протипоказана, якщо:

• пацієнт отримує імунодепресивну терапію, включаючи застосування високих доз кортикостероїдів;

• у дитини чи батька є ВІЛ чи СНІД, чи дитина чи батько приймають будь-який лікарський препарат, який послаблює імунну систему;

• у дитини є член сім'ї, який народився з імунодефіцитом, або є імунодефіцит у сімейному анамнезі;

• у дитини чи батька є активний нелікований туберкульоз ;

• мало місце переливання крові або плазми, або вводили нормальний імуноглобулін людини або імуноглобулін проти вірусу вітряної віспи менш як за 5 місяців до вакцинації;

• вводили будь-яку живу вакцину менш як за 1 місяць до вакцинації.

Медикамент застосовується у дитячому віці.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Лікарський засіб протипоказаний до застосування у вагітних. Тільки в тих випадках, коли достовірно відомо, що без застосування препарату не можна обійтися, його можна приймати вагітним.

Допускається застосовувати вакцину не менше ніж за 3 місяці до настання вагітності.

Вакциновані пацієнти, які мають висипання протягом 3 тижнів після вакцинації, повинні виключити будь-які контакти з вагітними жінками (особливо протягом I триместру вагітності).

Відомо, що компонент, що діє, проникає в грудне молоко. Тому при призначенні медикаменту вигодовування слід скасувати.

Спосіб застосування та дози

Доза вакцини залежить від віку пацієнта.

Введення може проводитися двома шляхами: підшкірно чи внутрішньом'язово.

Вакцина вводиться в ділянку дельтовидного м'яза або в передньобокову ділянку стегна.

Підшкірне введення рекомендовано тим пацієнтам, які мають порушення згортання крові (наприклад, тромбоцитопенію або будь-яке інше порушення коагуляції).

Внутрішньошкірне або внутрішньосудинне введення Варіваксу протипоказане.

Передозування

У випадках передозування повідомлялося про розвиток таких небажаних явищ: почервоніння у місці введення, болючість, запалення; дратівливість; скарги на явища з боку шлунково-кишкового тракту; кашель та вірусна інфекція.

Побічні ефекти

Найчастіше можуть спостерігатися такі побічні ефекти:

• легше, ніж зазвичай, утворення синців або кровотеч;

• червоні або пурпурові, плоскі, плями під шкірою розміром із шпилькову головку, виражена блідість;

• виражена висипання на шкірі (виразки і пухирі, які можуть розвиватися в області очей, рота та/або геніталій; червоні, часто сверблячі плями, які з'являються спочатку на кінцівках, а іноді на обличчі та на інших частинах тіла) (синдром Стівенса-Джонсона, еритема багатоформна);

• м'язова слабкість, аномальні відчуття, поколювання в руках, ногах та верхній частині тіла ();

• підвищення температури тіла, погане самопочуття, блювання, головний біль, скутість м'язів шиї та чутливість до світла (менінгіт);

• напад (припадок) із підвищенням температури тіла або без нього.

Умови та термін зберігання

Варивакс повинен знаходитись у недоступному для дітей місці при температурі від 2 до 8 °С. Вакцину не можна використовувати після терміну придатності, вказаного на упаковці. Зберігати лікарський засіб слід в оригінальній упаковці в захищеному від прямого сонячного проміння місці. Препарат не можна заморожувати.