Веро-Ацикловир : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Ацикловір характеризується вираженою вибірковою дією по відношенню до вірусів Herpes simplex типів 1 і 2, Varicella zoster, Епштейна-Барра, цитомегаловірусу. Застосування препарату сприяє зниженню ймовірності виникнення нових елементів висипів, розвитку вісцеральних ускладнень, більш швидкому формуванню кірки та зменшенню болю при оперізуючому лишаї, а також попередженню появи рецидивів. Ацикловір – це структурний аналог пуринових нуклеозидів. Виборча протигерпетична активність Ацикловіру обумовлена ​​його подібністю до тимідинкінази певних вірусів, через що прийом препарату перешкоджає розмноженню вірусів.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Ацикловір (Aciclovir).

Препарат виготовляється у формі

• таблеток у дозі 200 мг або 400 мг;

• ліофілізату для приготування інфузійного розчину 250 мг, 500 мг або 1000 мг;

• 5% крему для зовнішнього застосування;

• 5% мазі для зовнішнього застосування;

• 3% очної мазі.

Показання

Застосування препарату Ацикловір дозволяє запобігти виникненню нових елементів висипів, знижує ймовірність поширення інфекції на шкірі та запобігає появі висипів на внутрішніх органах. Він прискорює формування кірки, знижує інтенсивність болю в гострому періоді оперізуючого лишаю.

Внутрішньовенне введення препарату необхідно, якщо інфекція викликана вірусом простого герпесу виявлятися у осіб з дисфункцією роботи імунної системи, при тяжкому перебігу первинних герпетичних інфекцій статевих органах, якщо збудником інфекції є вірус простого герпесу, а також для попередження виникнення герпетичних інфекцій у осіб з тяжким порушенням роботи імунної системи, наприклад, при пересадці органів чи хіміотерапевтичному лікуванні.

Ацикловір має виражену імуностимулюючу дію.

Протипоказання

Ацикловір не використовується в терапії осіб з непереносимістю головної речовини та допоміжних компонентів препарату.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

На даний момент немає жодної достовірної інформації щодо безпеки використання Ацикловіру у терапії вагітних. Призначення цього медикаментозного засобу вагітним виправдане лише в тому випадку, якщо користь від його застосування перевершує можливі ризики для здоров'я плода.

Ацикловір – ліки, що виявляються в грудному молоці жінки в такій же кількості, як і в плазмі крові, тому його застосування в терапії таких хворих можливе лише за життєво важливими показаннями.

Спосіб застосування та дози

Ацикловір у формі мазі та крему для зовнішнього застосування діти віком від 12 років і дорослі отримують до 5 разів на день через кожні чотири години, з обов'язковою нічною перервою на сон.

Тривалість лікування може варіюватися від 4 до 10 днів. Нанесення препарату рекомендується розпочинати з перших днів появи висипів.

Таблетки Ацикловіру хворі повинні ковтати цілком.

При лікуванні захворювань, викликаних вірусом герпесу хворий, отримує по 200 мг препарату 5 разів на день, за винятком перерви на нічний сон. Тривалість лікування становить 5 днів, але за рішенням лікаря може бути збільшена.

Для хворих зі зниженою абсорбцією в кишечнику разова доза може бути збільшена вдвічі або хворий може бути переведений на внутрішньовенне введення препарату.

Для отримання максимального ефекту лікування слід розпочинати з появою перших симптомів.

Хворі з нормальною роботою імунної системи при лікуванні інфекцій, викликаних вірусом простого герпесу, отримують препарат по 200 мг 4 рази в день через кожні шість годин.

У формі розчину для інфузійного внутрішньовенного введення хворі отримують препарат у дозуванні, встановленому лікарем з урахуванням тяжкості захворювання та загального стану хворого. Тривалість лікування становить п'ять днів, але за рішенням лікаря вона може бути збільшена. Лікування герпетичного енцефаліту становить 10 днів, інфекційних захворювань шкіри та слизових оболонок, викликаних вірусом простого герпесу – 14 днів та 21 день при дисемінації та ураженні центральної системи.

Передозування

Абсорбція Ацикловіру в кишечнику відбувається частково, тому виникнення симптомів інтоксикації спостерігається дуже рідко. Однак при тривалому прийомі препарату у високих дозах у хворого може відзначатися розвиток пептичних розладів, а також головного болю та сплутаності свідомості.

При внутрішньовенному введенні ацикловіру у високих дозах у хворих відзначається підвищення рівня креатиніну у сироватці крові, підвищення показників азоту та сечовини та, як наслідок, розвиток ниркової недостатності. При передозуванні у хворих може відзначатися поява сплутаності свідомості, судоми, рухове та мовне збудження та кома.

У цьому випадку хворому проводять промивання шлунку та призначають коректне симптоматичне лікування. В особливо тяжких випадках показано проведення гемодіалізу.

Побічні ефекти

Як правило Ацикловір – це ліки, які хворі зазвичай добре переносять, проте у деяких пацієнтів можуть виникати блювання, нудота, порушення випорожнень, головний біль, підвищення активності ниркових ферментів, підвищена стомлюваність, підвищення в крові рівня креатиніну та білірубіну, алергічні шкірні реакції, що проявляються шкірним свербінням, шкірними висипами.

Якщо розчин для внутрішньовенного введення потрапляє у підшкірно-жирову клітковину, розвиваються місцеві реакції.

У поодиноких випадках прийом Ацикловіру може стати причиною розвитку ангіоневротичного набряку, анафілактичного шоку, лихоманки, підвищеної стомлюваності, головного болю та периферичних набряків.

Умови та термін зберігання

Таблетки Ацикловіру слід берегти в місцях, які недосяжні для дітей за температури навколишнього середовища не більше 25 °C. Препарат категорично заборонено використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.

Флакони з ліофілізатом для приготування розчину для внутрішньовенного введення слід берегти в місцях, які недосяжні для дітей, при температурі не вище 25 °C протягом двох років.

Мазь і крем Ацикловір слід берегти в місцях недосяжних для дітей при температурі не вище 25 °C протягом двох років.