Везикар : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад та форма випуску

Везикар виготовляється у таблетках. Основний інгредієнт препарату – соліфенацину сукцинат.

Показання

Везикар показаний для лікування ургентного нетримання сечі, прискореного сечовипускання, а також частих позивів до сечовипускання, які з'явилися на тлі гіперреактивності сечового міхура.

Протипоказання

Везикар неприпустимо використовувати, якщо хворий страждає на затримку сечовипускання, важкі патології шлунково-кишкового тракту, токсичний мегаколон, міастенію, тяжку форму печінкової недостатності, закритокутову глаукому, тяжку ниркову недостатність, підвищену чутливість до соліфенацину сакцинату.

Везикар не використовується в педіатричній практиці, тому що немає даних про рівень його впливу на організм дитини.

З особливою обережністю препарат призначають при обструкції отвору сечового міхура, яка провокує виникнення анурії, обструкційних захворюваннях та зниження моторики органів шлунково-кишкового тракту, ниркової недостатності, лікуванні інгібіторами CYP 3A4, грижі стравохідної отвори, диаф, гіпокаліємії.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Незважаючи на те, що під час вивчення Везікара не було встановлено жодного негативного впливу препарату на плід, він призначається для лікування вагітних із великою обережністю.

При необхідності призначення Везикара жінкам на стадії лактації слід на час лікування відмовитися від грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Везикар призначений для перорального прийому. Вживання медикаментозного засобу здійснюється незалежно від їжі. Стандартне дозування препарату приймають по 5 мг на добу. Якщо одержання препарату в цьому дозуванні не дозволяє досягти потрібного терапевтичного ефекту, його кількість може бути збільшена до 10 мг на добу.

Соліфенацину сукцинат має виражену спазмолітичну активність. Ефект від використання препарату настає у перші дні терапії та потребує стабілізації протягом наступних трьох місяців терапії. Терапевтичний ефект може зберігатися до року.

Передозування

При прийомі Везикара у підвищених дозах у пацієнта може виникнути тяжкі м-холіноблокуючі порушення, що супроводжуються розвитком головного болю, сухістю слизової рота, сонливістю, нечіткістю зору. При передозуванні Везікара всі заходи спрямовані на очищення кишечника від залишків лікарської речовини та усунення симптомів передозування. При підвищеній збудливості показано введення карбахолу або фізостигміну, при виникненні судом призначають бензодіазепіни, а при тахікардії – бета-адреноблокатори. При розвитку гострої анурії хворий потребує проведення катетеризації.

Побічні ефекти

При прийомі Везикара у деяких хворих спостерігається розвиток набряків нижніх кінцівок, сухість слизової рота, сонливість, сухість слизової очей, кишкова непрохідність, нудота, затримка сечовипускання, свербіж шкіри, порушення функції печінки, запори, ангіоневротичні набряки, гастрое. еритема.

Умови та термін зберігання

Везикар зберігають у сухому та недоступному для дітей місці. Термін придатності препарату – 3 роки.