Зодак : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Зодак – протиалергічний препарат II покоління, що має пролонговану дію. Головною діючою речовиною лікарського засобу є цетиризину дигідрохлорид. Речовина є вибірковим блокатором периферичних Н1-рецепторів. Цетиризин не чинить клінічно значущої антисеротонінової та антихолінергічної дії і при прийомі в терапевтичних дозах не чинить снодійного та седативного впливу. Цетиризин не впливає на гістамінзалежну – ранню фазу алергічної реакції, і навіть її пізню клітинну фазу. Цетиризин інгібує вивільнення гістаміну з базофілів та тучних клітин, знижує міграцію еозинофілів та інших клітин.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Цетірізін (Cetirizine).

Препарат виготовляється у формі

• таблеток, покритих плівковою оболонкою у дозі 10 мг;

• пероральних крапель у дозі 10 мг/мл.

Показання

Зодак – препарат, який використовується в терапії дорослих та дітей для лікування

• цілорічних та сезонних алергічних ринітів або кон'юнктивітів, що проявляються свербінням, чханням, закладеністю носа, ринореєю, сльозотечею та почервонінням слизової ока;

• хронічної ідіопатичної кропив'янки.

Протипоказання

Зодак не призначається пацієнтам з підвищеною гіперчутливістю до цетиризину, а також інших похідним піперазину.

Його не використовують у терапії хворих в термінальній стадії ниркової недостатності, з непереносимістю лактози або галактози, а також синдромом глюкозо-галактозної мальабсорбції.

Лікарський засіб неприпустимо використовувати в терапії вагітних.

Слід з обережністю поставитися до призначення препарату пацієнтам з хронічною нирковою недостатністю або схильністю до затримки сечі, особам похилого віку, хворим, які страждають на епілепсію, підвищеним судомним синдромом, а також тим, хто годує.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Під час клінічних досліджень щодо використання цетиризину в терапії жінок на стадії вагітності у препарату не було виявлено тератогенного або ембріотоксичного ефекту, однак наявних даних недостатньо для того, щоб зробити висновки щодо його безпечного використання для цієї категорії пацієнтів.

У зв'язку з тим, що цетиризин здатний проникати в грудне молоко, застосування даного лікарського засобу в терапії тих, хто годує можливе тільки за суворими медичними показаннями.

Спосіб застосування та дози

Зодак у таблетованій формі приймають незалежно від їжі. Таблетки слід ковтати повністю, запиваючи достатньою кількістю води. Діти старше дванадцяти років та дорослі пацієнти отримують препарат по 10 мг на день.

У педіатричній практиці діти віком від шести до дванадцяти років отримують лікарський засіб по півтаблетки – 5 мг препарату двічі на день або по 10 мг один раз на день.

Лікарський засіб у формі крапель хворі приймають один або два рази на день. У 1 мл препарату міститься 20 крапель.

У педіатричній практиці діти від шести до дванадцяти місяців одержують препарат по 5 крапель (2,5 мг) один раз на день. Діти від одного до шести років отримують по 5 крапель (2,5 мг) двічі на день. Діти віком від шести до дванадцяти років по 10 крапель (5 мг) один раз на день. Діти старше 12 років по 20 крапель (10 мг) раз на день.

Зодак у формі сиропу діти віком від дванадцяти років і дорослі хворі отримують по 10 мг, що дорівнює двом мірним ложкам один раз на день. В одній мірній ложці міститься 5 мл сиропу.

Діти від одного до двох років отримують препарат по 2,5 мг засобу двічі на день, від двох до шести років – по 2,5 мг двічі на день або по 5 мг один раз на день, від шести до дванадцяти років – по 5 мг двічі на день або по 10 мг один раз на день.

Передозування

При прийомі препарату в дозах, що значно перевершують терапевтичні у пацієнтів, може відзначатися розвиток порушень у роботі центральної нервової системи. Іноді прийом препарату у підвищеному дозуванні супроводжується виникненням антихолінергічного ефекту. При прийомі препарату, у дозі що в п'ять раз перевищує максимальну добову дозу, у хворих може відзначатися розвиток діареї, занепокоєння, запаморочень, головного болю, підвищеної сонливості, нервозності, тахікардії, ступору, тремору, порушення сечовипускання.

На даний момент специфічного антидоту не знайдено. При прийомі препарату у підвищених дозах постраждалому призначається симптоматична терапія, промивання шлунку та прийом активованого вугілля.

Побічні ефекти

У деяких хворих прийом Зодака може супроводжуватися розвитком таких побічних ефектів, як підвищена втома, швидка стомлюваність, сухість слизової рота, сонливість у денний час, запаморочення, головний біль, парадоксальна стимуляція центральної нервової системи, порушення акомодації, утруднене сечовипускання.

Головною відмінністю цетиризину від інших антигістамінних засобів, що належать до групи антагоністів H1-рецепторів, є те, що він фактично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, у зв'язку з чим у нього немає яскраво вираженого седативного ефекту. Крім цього, незважаючи на те, що цетиризин надає селективний вплив на периферичні H1-рецептори, у нього слабо виражений антихолінергічний ефект, але незважаючи на це зафіксовані випадки порушення акомодації ока, утруднене сечовипускання, парадоксальна стимуляція центральної нервової системи та поява відчуття підвищеної сухості слизової рота.

Іноді у хворих може виникати підвищення рівня крові білірубіну, а також підвищення активності печінкових ферментів. Такі порушення мають транзиторний характер і швидко зникають після припинення прийому лікарського засобу.

Умови та термін зберігання

Зодак – препарат, який вимагає створення спеціальних умов зберігання. Даний лікарський засіб слід берегти у місцях, захищених від світла та недоступних для дітей при температурі навколишнього середовища від 15 до 25 °C. Тривалість зберігання три роки. Незалежно від лікарської форми препарат Зодак категорично заборонено приймати після закінчення терміну придатності.