Феварин : состав, показания, дозировка, побочные эффекты

Состав и форма выпуска

Феварин выпускается в форме покрытых оболочкой таблеток. Препарат изготовлен на основе флувоксаминамалеата.

Показания

Феварин используется для стабилизации состояния пациентов, страдающих депрессией либо обсессивно-компульсивными расстройствами различного генеза.

Противопоказания

Феварин не назначается для лечения тех, у кого имеется повышенная чувствительность к флувоксаминумaлеату. Кроме этого, запрещен одновременный прием Февaрина с Тизанидином и ингибиторами моноаминоксидазы. Терапия Феварином может быть начата, только спустя 14 дней после прекращения приема ингибиторов моноаминоксидазы либо наследующий день после последнего введения обратимых ингибиторов моноаминоксидазы. Для предупреждения развития нежелательных явлений рекомендуется прием Феварин начинать только минимум через семь дней после окончания терапии ингибиторами моноаминоксидазы.

Феварин с осторожностью назначается пациентам, страдающим почечной либо печеночной недостаточностью, судорогами, эпилепсией, склонностью к кровoтечениям.

Применение при беременнoсти и кормлении грудью

Недостаточное количество сведений о влиянии Феварина на плод, не позволяет использовать его для лечения беременных. Кроме этого, имеются официально зарегистрированные случаи возникновения у новорожденных синдрома отмены после применения препарата беременными, что не позволяет использовать Феварин для лечения этой категории больных.

Феварин способен в незначительном количестве проникать в грудное молоко, в связи с чем его нельзя применять для лечения женщин в период грудного вскармливaния.

Способ применения и дозы

Феварин принимают внутрь, не разжевывая и запивая достаточным количеством воды однократно в вечернее время. Для лечения депрессии стартовая доза препарата может быть от 50 до 100 мг. Для достижения максимального терапевтического эффекта препарат рекомендуется принимать по 100 мг. В каждом конкретном случае врач подбирает дозу самостоятельно исходя из тяжести заболевания и реакции пациента на терапию. Максимальная суточная доза может достигать 300 мг. При назначении Феварина в дозировке 150 мг необходимо разделить его на несколько приемoв. Для предупреждения возникновения повторных приступов депрессии, в стадии ремиссии заболевания больной должен принимать лекарственное средство по 100 мг в сутки.

Передозировка

При некорректном приеме Феварина возможно развитие передозировке, сопровождающейся диспепсическими расстройствами, головокружением повышенной сонливостью, изменением сердечного ритма, нарушением работы печени, развитием судорог и комы. При передозировке лекарственного средства больному промывают желудок и назначают симптоматическое лечение. Помимо этого, для максимально быстрого выведения препарата больному показано назначение энтеросорбентов и обильное питье.

Побочные эффекты

Феварин хорошо переносится больными, но в некоторых случаях возможно возникновение побочных реакций, таких как абдоминальные боли, нарушение стула, повышение активности печеночных ферментов, развитие желудочно-кишечных кровотечений, головных болей, бессонницы, повышенной тревожности, атаксии, экстрапирамидных нарушений, нарушений сердечного ритма, кожного зуда и сыпи, отека Квинке, крапивницы, болей в мышцах, нарушения эякуляции и мочеиспускания, аноргазмии и изменение массы тела.

Условия и сроки хранения

Феварин нужно хранить в темном сухом месте не более 3 лет.

Склад і форма випуску

Феварин випускається у формі вкритих оболонкою таблеток. Препарат виготовлений на основі флувоксамінамалеату.

Показання

Феварин використовується для стабілізації стану пацієнтів, які страждають на депресію або обсесивно-компульсивні розлади різного генезу.

Протипоказання

Феварин не призначається для лікування тих, у кого є підвищена чутливість до флувоксамінумалеату. Крім цього, заборонений одночасний прийом Феваріну з Тизанідином та інгібіторами моноаміноксидази. Терапія Феварином може бути розпочата, тільки через 14 днів після припинення прийому інгібіторів моноаміноксидази або наступного дня після останнього введення оборотних інгібіторів моноаміноксидази. Для попередження розвитку небажаних явищ рекомендується прийом Феваріну розпочинати тільки щонайменше через сім днів після закінчення терапії інгібіторами моноаміноксидази.

Феварин з обережністю призначається пацієнтам, які страждають на ниркову або печінкову недостатність, судоми, епілепсію, схильність до кровотеч.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Недостатня кількість відомостей про вплив Феваріну на плід не дозволяє використовувати його для лікування вагітних. Крім цього, є офіційно зареєстровані випадки виникнення у новонароджених синдрому відміни після застосування препарату вагітними, що не дозволяє використовувати Феварин для лікування цієї категорії хворих.

Феварин здатний у незначній кількості проникати в грудне молоко, у зв'язку з чим його не можна застосовувати для лікування жінок у період грудного вигодовування.

Спосіб застосування та дози

Феварин приймають внутрішньо, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю води одноразово у вечірній час. Для лікування депресії стартова доза препарату може бути від 50 до 100 мг. Для досягнення максимального терапевтичного ефекту препарат рекомендується приймати по 100 мг. У кожному конкретному випадку лікар підбирає дозу самостійно з огляду на тяжкість захворювання та реакцію пацієнта на терапію. Максимальна добова доза може досягати 300 мг. При призначенні Феваріну в дозуванні 150 мг необхідно розділити його на кілька прийомів. Для попередження виникнення повторних нападів депресії, у стадії ремісії захворювання хворий повинен приймати лікарський засіб по 100 мг на добу.

Передозування

При некоректному прийомі Феваріну можливий розвиток передозування, що супроводжується диспепсичними розладами, запамороченням, підвищеною сонливістю, зміною серцевого ритму, порушенням роботи печінки, розвитком судом і коми. У разі передозування лікарського засобу хворому промивають шлунок і призначають симптоматичне лікування. Крім цього, для максимально швидкого виведення препарату хворому показано призначення ентеросорбентів і рясне пиття.

Побічні ефекти

Феварин добре переноситься хворими, але в деяких випадках можливе виникнення побічних реакцій, таких як абдомінальний біль, порушення випорожнення, підвищення активності печінкових ферментів, розвиток шлунково-кишкових кровотеч, головного болю, безсоння, підвищеної тривожністі, атаксії, свербіння шкіри та висипання, безсоння, підвищеної тривожності, екстрапірамідних порушень, порушень серцевого ритму, набряку Квінке, кропив'янки, болю у м'язах, порушення еякуляції та сечовипускання, аноргазмії та зміни маси тіла.

Умови та терміни зберігання

Феварин потрібно зберігати в темному сухому місці не більше 3 років.