Амінаргін : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Діюча речовина препарату Амінаргін відноситься до класу незамінних амінокислот. За його участю йдуть багато регуляторні процеси, пов'язані з різними функціями організму. Ця амінокислота є критично важливою для підтримки захисних систем органів і систем.

Основними її ефектами є: антигіпоксична, мембраностабілізуюча, цитопротекторна, антиоксидантна, антирадикальна, дезінтоксикаційна. Даний природний агент забезпечує активну регуляторну функцію у проміжному обміні та процесах енергозабезпечення. Крім того, він підтримує гормональний баланс організму.

За наявності аргініну в організмі спостерігається підвищення концентрації інсуліну, глюкагону, соматотропного гормону та пролактину. Без участі зазначеної амінокислоти не йдуть такі процеси як синтез проліну, поліаміну агматину, фібриногеноліз, сперматогенез, мембранодеполяризуючі процеси, синтез печінкової сечовини.

За допомогою лікарського препарату відбувається посилення метаболізму аміаку на сечовину. За рахунок антиоксидантного, антигіпоксичного та мембраностабілізуючого ефектів забезпечується гепатопротекторна активність фармакологічно активного компонента. Також він забезпечує енергетичний потенціал у клітинах печінки.

Склад та форма випуску

У 1 мл препарату міститься аргініну гідрохлориду 42 мг.

Склад допоміжних речовин: вода для ін'єкцій.

Показання

Амінаргін призначений для лікування метаболічного алкалозу, гіперамоніємії, атеросклерозу судин у серці та головному мозку, атеросклерозу в периферичних судинах, у тому числі, при прояві переміжної кульгавості, діабетичної ангіопатії, артеріальної гіпертензії, хронічної серцевої недостатності, , затримки розвитку плода та прееклампсії – у складі комплексної терапії

Аргінін є субстратом для азотного оксиду в клітинах ендотелію і забезпечує підвищення вмісту циклічного гуанідинмонофосфату в ендотеліальних клітинах судин. За участю амінокислоти знижується лейкоцитарна та тромбоцитарна активація та адгезія до ендотеліальної вистилки у судинах. Таким чином, відбувається попередження утворення атеросклеротичних бляшок, а також вазоконстрикції, проліферації та переміщення гладких міоцитів у судинних стінках.

За рахунок аргініну відбувається пригнічення утворення диметиларгініну, що є предиктором оксидативного стресу.

Препарат активно потенціює тимус, підтримує рівень глюкози при фізичних навантаженнях.

Протипоказання

Абсолютними протипоказаннями для призначення лікарського засобу є підвищена чутливість до активного інгредієнта.

Протипоказаннями до застосування є:

• наявність алергічних реакцій в анамнезі;

• підтверджені тяжкі порушення функції нирок; гіпохлоремічний ацидоз;

• призначення калійзберігаючих діуретиків, спіронолактону;

• гострий інфаркт міокарда (зокрема анамнезі).

Медикамент допускається застосовувати у дитячому віці, починаючи з трьох років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Лікарський засіб протипоказаний до застосування у вагітних. Тільки в тих випадках, коли достовірно відомо, що без застосування препарату не можна обійтися, його можна приймати вагітним.

Відомо, що компонент, що діє, проникає в грудне молоко. Тому при призначенні медикаменту вигодовування слід скасувати.

Спосіб застосування та дози

Амінаргін вводиться внутрішньовенно, крапельно, зі швидкістю 10 крапель за хвилину перші 10 – 15 хвилин, після чого швидкість інфузії можна збільшити до 30 крапель за хвилину.

Добова доза лікарського препарату становить 100 мл розчину.

При тяжких патологіях кровообігу в центральних та периферичних судинах, за наявності виражених явищ інтоксикації, гіпоксії, астенічних станів дозування допускається збільшити до 200 мл на добу.

Максимально допустима швидкість інфузії має перевищувати 20 ммоль/час.

При проведенні інфузій у дітей віком до 12 років дозування лікарського засобу має становити 5 – 10 мл на 1 кг маси тіла на добу.

Передозування

Спеціального антидоту зі зняттям симптомів передозування немає. Тому прийом Амінаргіну слід призупинити та призначити симптоматичне лікування. Також необхідно контролювати хворого у разі виникнення аритмії, гіпокаліємії та симптомів затримки рідини. Крім того, слід проводити оцінку стану печінкової функції.

Побічні ефекти

Найчастіше зустрічаються такі побічні ефекти.

З боку печінки: гепатотоксичність, що супроводжувалася підвищенням активності АЛТ, ACT та загального білірубіну (механізм розвитку гепатотоксичності нині невідомий).

З боку сечовидільної системи: інфекції сечовивідних шляхів, гематурія.

З боку серцево-судинної системи: артеріальна гіпертензія, у т.ч. гостра серцева недостатність, лівошлуночкова недостатність, зменшення фракції викиду лівого шлуночка, стенокардія, аритмія, фібриляція передсердь, тахікардія.

З боку системи травлення: диспепсія.

Порушення з боку кістково-м'язової системи: переломи (за винятком патологічних переломів).

З боку ендокринної системи: недостатність функції надниркових залоз.

З боку дихальної системи: альвеоліт.

З боку лабораторних показників: гіпокаліємія, гіпертригліцеридемія, підвищення активності АЛТ.

Загальні порушення: периферичні набряки.

Умови та термін зберігання

Амінаргін повинен знаходитись у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С. Термін придатності складає 2 роки від дня випуску.

Зберігати лікарський засіб слід в оригінальній упаковці в захищеному від прямого сонячного проміння місці.