Дигоксин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Лікарський засіб одержують із наперстянки шерстистої (Digitаlis lanаta Ehrh.). Препарат має судинорозширювальну, інотропну та легку сечогінну дію.

Його прийом сприяє збільшенню систолічного та ударного об'єму серця, підвищує рефрактерний період, знижує атріовентрикулярну провідність, зменшує частоту скорочень серцевого м'яза. При розвитку застійних явищ, асоційованих з серцево-судинною недостатністю, має виражену судиннорозширювальну дію. Має м'який сечогінний ефект, знижує вираженість набряків і задишки. При прийомі підвищених дозах може ініціювати підвищення збудливості міокарда, що призводить до порушення ритму серця.

Склад та форма випуску

Дігоксин випускається в таблетках по 0,00025 мг, які містяться в блістерах по 20 штук, по 2 блістери в картонній упаковці та ампулах по 2 мл 0,025% розчину для ін'єкцій в упаковці по 5 штук. Основний активний інгредієнт дигоксин.

Показання

Таблетки використовують у складі лікування хронічної серцевої недостатності II – IV функціонального класу. Крім цього, препарат застосовують у терапії мерехтіння та тріпотіння передсердь, особливо актуальним є прийом лікарського засобу, якщо у пацієнта є хронічна серцева недостатність.

Лікарський засіб у формі розчину для внутрішньовенного введення показаний для використання в терапії хронічної серцевої недостатності, що супроводжується атеросклеротичним кардіосклерозом, для лікування декомпенсованих клапанних вад серця, перевантаження міокарда, що виникає при артеріальній гіпертензії.

Його використовують при постійній формі тріпотіння передсердь, тахісистолічної миготливої аритмії та для усунення пароксизмальної надшлуночкової аритмії.

Протипоказання

Препарат не застосовують у терапії нестабільної стенокардії, при інтоксикації глікозидами, при порушеннях ритму серця, тампонаді серця, мітральному стенозі, синдромі Вольфа-Паркінсона-Уайта, індивідуальної непереносимості дигоксину, гострому інфаркті міокарда та субаортально.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Дігоксин проникає через гематоплацентарний бар'єр і може визначатися в плазмі крові у плода в такій же концентрації, що й у матері, що робить його застосування у терапії цих хворих неможливим.

Крім цього, дигоксин у незначних дозах проникає в грудне молоко, тому при його призначенні жінка, що годує, вирішується питання про припинення лактації.

Спосіб застосування та дози

Дозу препарату встановлює лікар. Разова доросла доза – 0,00025 г. У перший день лікування препарат приймають через рівні проміжки від 4 до 5 разів на добу. Наступного дня його приймають у тій же дозі, але від 1 до 3 разів на день. Результати прийому лікарського засобу оцінюють за даними електрокардіографії, дихальної функції та сечовипускання. Грунтуючись на цих показниках, дозу дигоксину збільшують або знижують. Після отримання необхідного лікувального ефекту Дигоксин призначають за схемою: вранці хворий приймає 2 таблетки, в обід – 1 таблетку та на ніч – половину таблетки. Доросла доза становить – 1,5 мг.

При лікуванні серцево-судинної недостатності дигоксин приймають у підтримуючій дозі від 0,125 до 0,25 мг на добу. Для усунення аритмії на початку лікування можна використовувати препарат у більш високих дозах – від 0,375 до 0,5 мг.

Передозування

Симптоми передозування Дигоксином ідентичні таким при глікозидній інтоксикації. При вживанні препарату у високих дозах у хворого спостерігається розвиток синусової брадикардії, шлуночкових екстрасистол, передсердної тахікардії, фібриляції шлуночків, уповільнення атріовентрикулярної провідності та атріовентрикулярної блокади. Також у пацієнта можуть виникати диспепсичні розлади, погіршення пам'яті, виражена сонливість, головний біль, м'язова слабкість, еректильна дисфункція, психоз, ейфорія, ксантопсія, зниження гостроти зору.

При слабко виражених симптомах передозування проводять зниження дозування. Якщо спостерігається прогресуюче наростання симптомів інтоксикації, прийом препарату припиняють.

При гострому отруєнні дигоксином пацієнту проводять промивання шлунка та призначають прийом ентеросорбентів.

Побічні ефекти

Зміни ритму серця, диспепсичні порушення, депресія, психоз, миготіння мушок, підвищена стомлюваність, світлобоязнь, гінекомастія, тромбоцитопенія та алергічні реакції.

Умови та термін зберігання

Дігоксин повинен зберігатися у сухих місцях. Тривалість зберігання препарату із моменту виготовлення – 5 років.