Естазіл : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Естазіл – заспокійливий препарат. Основою ефекту лікарського засобу є шлях зворотного захоплення серотоніну за рахунок виборчого інгібування. Внаслідок такої дії відбувається підвищення концентрації нейромедіатора в синаптичній щілині. Також спостерігається значне посилення та пролонгація впливу серотоніну на рецептори постсинаптичного походження.

Активна речовина практично не дозволяє зв'язуватися з рецепторами серотоніну (5-HT), допаміну (D1 та D2), α-адрено-, м-холінорецепторами. Крім того, той самий ефект спостерігається по відношенню до рецепторів бензодіазепіну.

Основним терапевтичним ефектом препарату є антидепресивна дія. Як правило, його розвиток спостерігається через 2-4 тижні від початку лікування. Вже через 3 місяці від початку фармакотерапії спостерігається пік ефекту лікування панічних порушень.

Склад та форма випуску

1 таблетка містить 10 мг або 20 мг діючої речовини (це відповідає есциталопраму оксалату в дозі 12,77 або 25,54 мг).

До складу допоміжних речовин входять: моногідрат лактози; безводний колоїдний діоксид кремнію; кроскармелоза натрію; карбоксилметил-целюлоза натрію; пропілгалат; тальк; магнію стеарат.

До складу плівкового покриття входять: Opadry White 03B28796/Instacoat Universal White A05G12130; гіпромелоза, діоксид титану (Е 171), макрогол 400.

Пігулки мають двоопуклу круглу форму, мають лінію розлому з одного боку та насічки на обох краях лінії розлому.

На таблетках з дозуванням 10 мг є тиснення "ML 60", з дозуванням 20 мг - "ML 61".

Показання

Естазіл застосовується для лікування таких захворювань та станів: великих депресивних епізодів; панічних розладів з або без агорафобії; соціальних тривожних розладів (соціальна фобія); генералізованих тривожних розладів; обсесивно-компульсивних розладів

Їжа не впливає на біодоступність медикаменту. Після прийому ліків максимальна концентрація діючої речовини досягається через 4 години.

Метаболізм активного інгредієнта відбувається у печінці.

Протипоказання

Абсолютними протипоказаннями для призначення лікарського засобу є підвищена чутливість до активного інгредієнта або до будь-якого з компонентів, що входять до складу допоміжних речовин.

Препарат протипоказано застосовувати одночасно з неселективними, незворотними інгібіторами моноамінооксидази (ІМАО). Це пов'язано з високим ризиком розвитку серотонінового синдрому із збудженням, тремором, гіпертермією та іншою симптоматикою.

Також зазначений засіб не можна застосовувати в комбінації з оборотними інгібіторами МАО типу А (наприклад, мокломемід) або оборотними неселективними інгібіторами МАО лінезоліду. У разі є ризик розвитку серотонинового синдрому.

Якщо відомо, що у пацієнта може розвинутись подовження інтервалу QТ або має місце вроджений синдром подовженого інтервалу QТ, застосування препарату категорично протипоказане.

Медикамент протипоказаний для застосування у дітей (до 18 років).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Лікарський засіб протипоказаний до застосування у вагітних. Тільки в тих випадках, коли достовірно відомо, що без застосування препарату не можна обійтися, його можна приймати вагітним. Якщо жінка використовувала Естазіл при вагітності, необхідно ретельне обстеження новонародженого, особливо у випадках, коли препарат призначався у III триместрі вагітності.

У новонароджених можуть мати місце такі симптоми: респіраторний дистрес, ціаноз, апное, судоми, температурна нестабільність, труднощі під час годування, блювання, гіпоглікемія, гіпертонія, гіпотонія, гіперрефлексія, тремор, нервове збудження, дратівливість, апатичність, постійний плач, проблеми зі сном.

Відомо, що компонент, що діє, проникає в грудне молоко. Тому при призначенні медикаменту вигодовування груддю слід скасувати.

Спосіб застосування та дози

Добова доза не повинна перевищувати 20 мг. Препарат застосовують 1 раз на день.

Як правило, терапевтична доза становить 10 мг один раз на добу. Виходячи з індивідуальної чутливості хворого дозу можна збільшувати до максимальної – 20 мг.

Антидепресивний ефект зазвичай настає вже за 2-4 тижні. Після зникнення симптоматики слід продовжити терапію протягом щонайменше 6 місяців з метою закріплення досягнутого ефекту.

Передозування

Найбільш поширеними ефектами передозування Естазілу є запаморочення, тремор, ажитація, судоми, нудота, блювання, гіпотензія, тахікардія, пролонгація інтервалу QТ, аритмія, гіпокаліємія, гіпонатріємія.

Специфічного антидоту немає, тому для усунення передозування застосовують методи симптоматичної терапії.

Рекомендується проводити моніторинг серцевих і життєво важливих функцій одночасно з підтримуючим симптоматичним лікуванням.

У випадках передозування рекомендується проводити моніторинг ЕКГ пацієнтам із ознаками застійної серцевої недостатності/брадіаритмій.

Ті ж заходи необхідно застосовувати пацієнтам, які одночасно вживають лікарські засоби, що подовжують інтервал QТ, а також ті, хто має порушення метаболізму препарату, наприклад, з печінковою недостатністю.

Побічні ефекти

Найчастіше зустрічаються такі побічні ефекти:

• зниження чи посилення апетиту, збільшення маси тіла;

• тривога, занепокоєння, аномальні сни, зниження лібідо, аноргазмія;

• головний біль;

• безсоння, сонливість, запаморочення, парестезія, тремор;

• синусити, позіхання;

• нудота;

• діарея, запор, блювання, сухість у роті;

• посилене потовиділення;

• артралгія, міалгія;

• розлади еякуляції, імпотенція;

• втома, пірексія.

Умови та термін зберігання

Естазіл повинен знаходитись у недоступному для дітей місці при температурі не вище 30 °С.

Термін придатності складає 3 роки від дня випуску. Зберігати лікарський засіб слід в оригінальній упаковці в захищеному від прямого сонячного проміння місці.