Фенібут-Акріхін : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Фенібут (β-феніл-γ-аміномасляна кислота) є похідним гамма-аміномасляної кислоти. Препарат демонструє активність щодо A- та B-рецепторів γ-аміномасляної кислоти, а також рецепторів фенілетиламіну. Основна речовина препарату має схожість з баклофеном і габапентином. Медикаментозний засіб має анксіолітичну та ноотропну дію і використовується для усунення занепокоєння, безсоння, посттравматичного стресу, депресії, заїкуватості, нервових тиків, дефіциту уваги та вестибулярних порушень.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Амінофенілмасляна кислота (Aminophenylbutyric acid).

Препарат виготовляється у формі таблеток, 1 таблетка містить Фенібуту (γ-аміно-β-фенілмасляної кислоти гідрохлориду) у перерахуванні на 100% речовину 250 мг.

Показання

Фенібут – препарат, який застосовується в терапії астенічних та тривожно-невротичних станів (емоційної лабільності, зниження пам'яті, погіршення концентрації уваги), занепокоєння, страхів, підвищеної тривожності, неврозів та нав'язливих станів.

У комплексному лікуванні дітей, молодших восьми років його використовують у терапії заїкуватості, енурезу, нервового тику.

У терапії осіб похилого віку його призначають для лікування безсоння, нічного занепокоєння.

Його призначають для запобігання виникненню стресу перед хірургічним втручанням, а також хворобливими медичними маніпуляціями.

Фенібут використовують у лікуванні хвороби Меньєра, запаморочень, що виникають на фоні порушення роботи вестибулярного апарату, а також для запобігання розвитку симптомів заколисування.

Цей лікарський засіб використовується у складі комплексного лікування алкогольного абстинентного синдрому.

Протипоказання

Фенібут не призначається, якщо раніше у хворого була виявлена ​​гіперчутливість до основної діючої речовини та її допоміжних компонентів. Крім цього, від використання цього лікарського засобу варто відмовитися, якщо хворий страждає на гостру ниркову недостатність.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Слід з особливою обережністю поставитися до призначення Фенібуту жінкам на стадії лактації та вагітності, оскільки на даний момент немає достовірної інформації про те, який вплив амінофенілмасляна кислота робить на розвиток плода та новонародженого.

Спосіб застосування та дози

Фенібут – ліки, призначені для перорального прийому. Приймати таблетки слід до їжі, не розжовуючи і запиваючи достатньою кількістю рідини. Доросли при використанні препарату в лікуванні астенічних та тривожно-невротичних розладів одержують його від 250 до 500 мг тричі на добу. Максимальна разова доза для дорослих 750 мг, для осіб похилого віку – 500 мг.

Тривалість терапії може змінюватись від 2 до 3 тижнів. У деяких випадках за рішенням лікаря тривалість лікування може бути збільшена до 6 тижнів.

Діти старше восьми років отримують препарат у дозуванні 250 мг три рази на день, а діти старше чотирнадцяти років отримують лікарський засіб Фенібут у дорослому дозуванні.

У зв'язку з тим, що Фенібут здатний впливати на слизову оболонку шлунку і кишечника, необхідно з обережністю поставитися до призначення медикаментозного засобу пацієнтам, у яких раніше були виявлені захворювання травного тракту. Таким хворим препарат слід призначати у зниженому дозуванні. При необхідності тривалого прийому препарату Фенібут потрібно провести періодичний контроль морфологічних показників крові, а також моніторинг роботи печінки.

Передозування

Фенібут практично не має токсичної дії. Однак при прийомі в добовому дозуванні від 7 до 14 г протягом тривалого часу можливий розвиток гепатотоксичності та симптомів інтоксикації.

Іноді у хворих, які приймають препарат у максимальних терапевтичних дозах від 750 до 2500 мг, може виникати еозинофілія та жирова дистрофія печінки. Слід пам'ятати, що при прийомі Фенібуту у меншому дозуванні ураження печінки не виникає.

При передозуванні у хворого можуть виникати підвищена сонливість, блювання, нудота, зниження артеріального тиску. У особливо тяжких випадках відзначається розвиток ознак гострої ниркової недостатності.

При розвитку негативної симптоматики хворому призначають симптоматичну терапію та прийом активованого вугілля.

Побічні ефекти

Прийом Фенібуту може супроводжуватися розвитком на початку прийому препарату підвищеної сонливості та нудоти, головного болю, діареї, болю в животі, блювання, запаморочень. При зниженні дозування негативна симптоматика зникає самостійно без лікування.

При прийомі Фенібуту у високих дозах препарат має гепатотоксичну дію, тому слід з обережністю поставитися до його призначення особам із захворюваннями печінки.

Іноді, при підвищеній чутливості до діючої речовини препарату у хворих може відзначатися розвиток гіперчутливості, по типу кропив'янки, еритеми, шкірних висипів, свербіжу, ангіоневротичного набряку, набряку обличчя та язика.

Також у деяких пацієнтів відзначається виникнення емоційної лабільності та порушення сну.

Якщо під час терапії даним медикаментозним засобом хворий скаржиться на появу сонливості, запаморочення та зниження уваги або будь-яких інших небажаних реакцій з боку центральної нервової системи, то хворому рекомендують на час лікування відмовитися від керування автомобілем, а також іншими механізмами, робота з якими вимагає підвищеної уваги .

Умови та термін зберігання

Препарат Фенібут необхідно зберігати в оригінальній упаковці за температури навколишнього середовища не більше 30 °С. Медикаментозний засіб слід зберігати у недоступному для дітей місці, яке захищене від проникнення вологи та сонячних променів. Тривалість зберігання препарату становить три роки. Медикаментозний засіб категорично заборонено приймати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці.