Фраксипарин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Ліки чинять негайну і тривалу антитромботичну дію (знижують утворення тромбів). Є низькомолекулярним гепарином, отриманим шляхом деполімеризації зі стандартного гепарину. Виявляє високу здатність зв'язування з білком плазми крові людини антитромбіном III. Завдяки подібній спорідненості прискорюється інгібіція (пригнічення) фактора Ха, що зумовлює високу антитромботичну активність ліків. Інші механізми – активація фібринолізу шляхом прямого вивільнення речовини-активатора тканинного плазміногену з епітеліоцитів, стимуляція інгібітора фактора тканинної провідності, зміна гемореологічних параметрів (зниження в'язкості та плинності крові, кількості тромбоцитів, мембранних гранулоцитів).

Склад і форма випуску

Активний компонент: надропарин кальцій (9500 ME анти-Xa/ml).

Випускається у вигляді розчину для ін'єкцій з такими дозуваннями:

• 2850 ME анти-Xa шприц 0,3 ml;

• 3800 ME анти-Xa шприц 0,4 ml;

• 5700 ME анти-Xa шприц 0,6 ml;

• 7600 ME анти-Xa шприц 0,8 ml.

Показання

Призначається Фраксипарин:

• для профілактики тромбоемболічних ускладнень під час ортопедичних або загальних хірургічних втручань в осіб з високим ризиком розвитку тромбоемболії;

• для попередження згортання крові при програмному гемодіалізі;

• для лікування тромбозу глибоких вен;

• для лікування (у поєднанні з ацетилсаліциловою кислотою) нестабільної стенокардії, не-Q-інфаркту міокарда.

Протипоказання

Не можна застосовувати Фраксіпарин:

• при алергії на компоненти;

• у разі тромбоцитопенії, пов'язаної із застосуванням надропарину в минулому;

• при ознаках кровотечі, підвищеному ризику розвитку кровотечі, пов'язаних із порушенням гемостазу (виняток - ДВЗ-синдром);

• у разі діабетичної, геморагічної ретинопатії;

• при органічних ураженнях зі схильністю до кровоточивості (наприклад, при загостренні виразкової хвороби);

• при гострому інфекційному ендокардиті;

• при тяжкій недостатності функції нирок (показнику кліренсу креатиніну менше 30 мл/хвилину);

• при лікуванні нестабільної стенокардії, тромбоемболічних ускладнень, не-Q-інфаркту міокарда;

• при геморагічних цереброваскулярних травмах;

• при вагітності, годуванні груддю;

• до 18 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Протипоказано.

Спосіб застосування та дози

Вводиться підшкірно (або внутрішньовенно). Голку вводять перпендикулярно (не під кутом) у складку шкіри живота, яку потрібно утримувати під час введення розчину.

Не призначений для введення внутрішньом'язово.

Необхідний контроль тромбоцитів при лікуванні.

Для профілактики тромбоемболічних ускладнень – 0,3 ml (2850 ME анти-Ха-факторної активності) за дві години до хірургічного втручання. Дози підбирають із розрахунку 38 ME/кг маси і з розрахунку 57 ME/кг з 4-го післяопераційного дня. Початкову дозу вводять за 12 годин до, повторну - через 12 годин після операції. Наступні дози вводять протягом періоду ризику 1 раз/добу.

Передозування

Основна ознака розвитку передозування – кровотеча. B такому випадку слід визначити кількість тромбоцитів, інші показники згортання крові. Для лікування передозування зазвичай достатньо зниження дози Фраксіпарину або відтермінування введення чергової дози.

У тяжких випадках застосовують протаміну сульфат.

Побічні ефекти

З боку крові: різні кровотечі, тромбоцитопенія, тромбоцитоз, еозинофілія.

З боку імунної системи: алергія (включаючи шкірні реакції, ангіоневротичний набряк), анафілактоїдні реакції.

З боку обміну речовин: гіперкаліємія.

З боку гепатобіліарної системи: підвищення рівня трансаміназ.

З боку репродуктивної системи: пріапізм.

Місцеві реакції: некроз шкіри, невеликі гематоми, поява твердих вузликів, кальциноз у місці введення.

Умови та терміни зберігання

Зберігати не більше 3 років при 15-30 °С.