Левофлоксацин 250 : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Левофлоксацин є антибактеріальним препаратом, який входить до групи фторхінолонів ІІІ покоління. Його використовують для лікування деяких бактеріальних інфекцій, таких як гострий бактеріальний синусит, пневмонія, інфекції сечовивідних шляхів, хронічний простатит, деякі види гастроентериту та ерадикація H. pylori.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Левофлоксацин (Levofloxacin).

Препарат виготовляється у формі

• капсул у дозуванні по 250 мг або 500 мг;

• таблеток, покритих плівковою оболонкою у дозі по 250 мг, 500 мг або 750 мг;

• розчину для інфузій у дозуванні по 5 мг/мл;

• 0,5% очних крапель.

Показання

Левофлоксацин застосовують у терапії інфекційних уражень, спричинених чутливою до нього патогенною флорою. Його застосовують у лікуванні

• гострих бактеріальних синуситів;

• гострих хронічних захворювань легень та бронхітів;

• негоспитальної пневмонії;

• ускладнених інфекцій м'яких тканин та шкіри;

• неускладненого циститу;

• ускладнених бактеріальних захворювань сечостатевої системи;

• хронічного бактеріального простатиту;

• легеневої форми сибірки.

При лікуванні перелічених вище інфекцій використання Левофлоксацину обґрунтовано тільки в тому випадку, якщо використання інших антибактеріальних препаратів виявилося малоефективним.

Протипоказання

Левофлоксацин – препарат, який не призначається особам з підвищеною чутливістю до його основної діючої речовини, а також іншим фторхінолонам та його допоміжним компонентам. Медикаментозний засіб протипоказаний хворим, які страждають на епілепсію, ушкодженням сухожиль, асоційованих із застосуванням фторхінолонів. Препарат неприпустимо використовувати у терапії дітей, яким не виповнилося 18 років.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Левофлоксацин – ліки, які категорично протипоказано використовувати у терапії жінок, які перебувають на стадії лактації або вагітності.

Спосіб застосування та дози

Розчин для інфузій Левофлоксацина показаний для повільного внутрішньовенного введення один або два рази на день. Тривалість інфузії 500 мг препарату не повинна бути меншою за 60 хвилин. Доза та кратність введення підбирається лікарем індивідуально.

Препарат у формі капсул і таблеток показаний для перорального прийому один або два рази на день, перед прийомом їжі або в проміжку між їжею. Капсули і пігулки проковтують повністю і запивають достатньою кількістю води.

Лікарський засіб у вигляді очних крапель вводять по 1 або 2 краплі в уражене око через кожні 2 години протягом перших восьми діб, потім через кожні 4 години протягом наступних трьох або п'яти діб.

Передозування

При прийомі Левофлоксацину у підвищених дозах може відзначатися розвиток сплутаності свідомості, запаморочень, порушення свідомості, поява абдомінальних болів, ерозивного ураження слизової оболонки органів травного тракту, тремору кінцівок, судом, галюцинацій, а також блювання та нудоти.

У разі виникнення симптомів передозування хворому слід промити шлунок і призначити коректну симптоматичну терапію. Таким хворим призначається моніторинг ЕКГ, тому що при інтоксикації Левофлоксацином висока ймовірність виникнення подовження QT-інтервалу. Для попередження виникнення подразнення слизової оболонки шлунку хворому призначають прийом антацидів. Гемодіаліз, перитонеальний діаліз та ХАПД малоефективні, тому не використовуються.

Побічні ефекти

Прийом препарату Левофлоксацин може супроводжуватися розвитком грибкових інфекцій, у тому числі інфекційних уражень грибком роду Candida, а також дисбактеріозу кишечника та вторинних інфекцій. Іноді у хворих може відзначатися розвиток гемолітичної анемії, тромбоцитопенії, кровотеч, реакцій гіперчутливості, таких як анафілактичний шок, кропив'янка, набряк Квінке, бронхоспазм, ангіоневротичний набряк. У хворих може виникати гіперглікемія, аж до гіпоглікемічної коми, тремор кінцівок, підвищене потовиділення, головні болі, порушення нюху, дискінезії, зміна смаку, судоми, порушення сну, сплутаність свідомості, запаморочення, підвищена сонливість, парестезії, підвищена тривожність та нервозність, нечіткість зору, шум у вухах, погіршення сну, зниження або повна втрата слуху.

Деякі хворі при прийомі препарату скаржаться на появу тахікардії, артеріальної гіпотензії, алергічних васкулітів, задишки, бронхоспазму, алергічного пневмоніту, зниження апетиту, діареї, геморагічних діатезів, метеоризму, запорів, порушення травлення, а також на розвиток панкреатиту, ентероколіту, псевдомембранозного коліту, підвищення в крові білірубіну, гепатитів, жовтяниці, гострої печінкової недостатності.

У поодиноких випадках прийом Левофлоксацину може супроводжуватися почервонінням шкіри, появою шкірних висипів, кропив'янки, свербіжу, гіпергідрозу, поліморфної еритеми, токсичного епідермального некролізу, синдрому Стівенса-Джонсона, стоматитів, м'язової слабкості, артралгій, міалгій, ураження сухожилля, тендинітів, рабдоміолізу, розриву зв'язок, розриву м'язів, розриву сухожилля, артритів, болю в суглобах, болю в м'язах.

Умови та термін зберігання

Левофлоксацин у формі таблеток слід зберігати в оригінальній упаковці у місцях, які недоступні для дітей та захищені від проникнення сонячних променів та вологи при температурі навколишнього середовища не вищій за 30 °С. Тривалість зберігання три роки.

Препарат у формі капсул слід зберігати при температурі навколишнього середовища не вище 25 °С, у місцях, які захищені від проникнення вологи, прямих сонячних променів та недоступні для дітей. Тривалість зберігання препарату 5 років.

Левофлоксацин у формі очних крапель слід берегти при температурі навколишнього середовища не вищій за 25 °С, у місцях, які захищені від проникнення вологи, прямих сонячних променів і недоступні для дітей. Тривалість зберігання три роки. Після відкриття флакона препарат можна використовувати протягом чотирьох тижнів.