Лірам : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Лірам
Виробник:
Борщаговский ХФЗ, НПЦ, ПАО, г.Киев, Украина
Діюча речовина:
Амлодипин (Amlodipine)
Лизиноприл (Lisinopril)
ATX-класифікація:

C09A - Ингибиторы ангиотензинпревращающего фермента (апф)

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Діючий компонент препарату Лірам амлодипін виявляє свою активність шляхом блокування кальцієвих каналів. За походженням він є похідним дигідропіридину.

Основними ефектами даної речовини є гіпотензивний та антиангінальний. Основний шлях дії – це блокування трансмембранного переходу кальцієвих іонів у кардіоміоцити та клітини гладких м'язів судинних стінок.

Амлодипін, один із компонентів препарату, має гіпотензивний ефект за рахунок прямого розслаблюючого ефекту на гладкі м'язи в судинних стінках. За рахунок розширення коронарних та периферичних артерій та артеріол проявляється антиангінальна активність.

Склад та форма випуску

У 1 таблетці препарату міститься: лізиноприлу (у вигляді дигідрату лізиноприлу) 20 мг та амлодипіну (у вигляді амлодипіну бесилату) 10 мг, або лізиноприлу 20 та амлодипіну 5 мг, або лізиноприлу 10 мг та амлодипіну 5.

До складу допоміжних речовин входять: мікрокристалічна целюлоза, крохмальгліколят натрію, магнію стеарат.

Пігулки мають двоопуклу круглу форму, білого або майже білого кольору.

Показання

Основним показанням застосування препарату є есенціальна артеріальна гіпертензія у дорослих пацієнтів.

Лікарський препарат Лірам застосовується у дорослих пацієнтів, у яких артеріальний тиск добре контролюється на фоні одночасного використання лізиноприлу та амлодипіну в еквівалентних дозах.

Завдяки антиангінальній активності при стенокардичних нападах зменшується ступінь виразності ішемічних уражень у міокарді; розширюються периферичні артеріоли, знижується ОПСС, зменшується серцеве навантаження, знижується потреба в кисні міокарда; розширюються артеріоли та коронарні артерії в тих зонах міокарда, які залишилися незміненими або зазнали ішемічного ураження, зростає обсяг кисню, що надходить до міокарда. Крім того, запобігається спазмування у коронарних артеріях.

Другий компонент, лізиноприл, є інгібітором АПФ. Його дія викликає зменшення продукції ангіотензину ІІ з ангіотензину І. У свою чергу, зниження вмісту ангіотензину ІІ призводить до прямого пригнічення вивільнення альдостерону. Під впливом зазначеного компонента зменшується деградація брадикініну та збільшується виробництво простагландинів в організмі. Також відбувається зменшення ОПСС, артеріального тиску, переднавантаження, легеневого тиску. Під впливом діючої речовини зростає хвилинний об'єм крові та підвищується толерантність міокарда до фізичних навантажень у пацієнтів, які страждають на серцеву недостатність у хронічній формі. Препарат сприяє розширенню артерій значно більшою мірою, ніж вен. При тривалій фармакотерапії лікарським засобом відбувається значне зменшення гіпертрофії міокарда та стінок артерій резистивного походження.

Поліпшується кровопостачання при ішемізованих ураженнях міокарда.

Протипоказання

Абсолютними протипоказаннями для призначення лікарського засобу є підвищена чутливість до активного інгредієнта або до будь-якого з компонентів, що входять до складу допоміжних речовин.

Також препарат не застосовується у таких ситуаціях:

  • ангіоневротичний набряк, який пов'язаний із прийомом інгібіторів АПФ, в анамнезі;

  • ангіоневротичний набряк спадкового чи ідіопатичного походження;

  • одночасне застосування препарату з ліками, що містять аліскірен;

  • цукровий діабет або ниркова недостатність (швидкість клубочкової фільтрації < 60 мл/хв/1,73 м2);

  • одночасне використання із сакубітрилом/валсартаном;

  • не рекомендується розпочинати терапію Лірамом раніше, ніж через 3 доби після прийому останньої дози сакубітрилу/валсартану;

  • тяжка артеріальна гіпотензія;

  • шок (у т.ч. кардіогенний);

  • обструктивні ураження вихідного тракту лівого шлуночка (стеноз клапана аорти у тяжкому ступені);

  • серцева недостатність після гострого інфаркту міокарда із гемодинамічною нестабільністю.

Медикамент протипоказаний для застосування у дітей (до 18 років).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Лірам протипоказаний до застосування у вагітних, а також жінкам, які планують вагітність. Якщо в ході терапії препаратом у жінки настала вагітність, використання препарату слід негайно відмінити та знайти відповідну заміну лікарському засобу.

Відомо, що компонент, що діє, проникає в грудне молоко. Тому при призначенні медикаменту вигодовування слід скасувати.

Спосіб застосування та дози

Лірам рекомендується застосовувати по 1 таблетці на добу.

Доведено, що застосування комбінованих препаратів із фіксованими дозами не підходить для початкової терапії.

Медикамент Лірам, таблетки 20 мг/10 мг, 20 мг/5 мг або 10 мг/5 мг показаний тільки тим хворим, у яких оптимальна титрована підтримуюча доза лізиноприлу і амлодипіну становлять відповідні значення. При необхідності можна розглядати доцільність призначення лікарського препарату у комбінації з іншими дозами окремих його компонентів.

Передозування

Найбільш поширеними ефектами передозування Лірама є артеріальна гіпотензія, циркуляторний шок, порушення електролітного балансу в організмі, ниркова недостатність, гіпервентиляція, тахікардія, прискорене серцебиття, брадикардія, запаморочення, тривога та кашель.

У разі передозування рекомендується застосовувати промивання шлунка, сорбенти, сульфат натрію.

Необхідно постійно контролювати основні показники життєдіяльності, вміст електролітів та концентрацію креатиніну у сироватці крові.

Також слід тримати під контролем загальний об'єм крові та діурез.

Побічні ефекти

Найчастіше зустрічаються такі побічні ефекти:

  • сонливість, запаморочення, головний біль (особливо на початку лікування);

  • порушення зору (включаючи диплопію);

  • пальпітація;

  • ортостатичні ефекти (в т.ч. ортостатична гіпотензія);

  • гіперемія шкіри;

  • кашель;

  • диспное;

  • біль у животі, нудота, блювання, диспепсія, порушення дефекації (діарея та запор);

  • припухлість кісточок (гомілковостопного суглоба), м'язові судоми;

  • порушення функції нирок;

  • набряки;

  • стомлюваність, астенія.

Умови та термін зберігання

Лірам повинен знаходитись у недоступному для дітей місці при температурі не вище 25 °С. Термін придатності складає 4 роки від дня випуску. Зберігати лікарський засіб слід в оригінальній упаковці в захищеному від прямого сонячного проміння місці.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії