Лоперамид-СВС : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Лоперамід-СВС входить до групи препаратів, які застосовуються при лікуванні діареї. Він гальмує перистальтику кишок.

Основна активна речовина (лопераміду гідрохлорид) має властивість пригнічувати перистальтику кишечника завдяки здатності зв'язувати опіатні рецептори його стінок. Як наслідок, вивільняються ацетилхоліни та простагландини.

Через це подовжується час проходження їжі через кишківник, відбувається збільшення всмоктування води через його стінки, а також іонних розчинів, які відповідають в організмі за передачу електролітів через імпульси.

Лопераміду гідрохлорід не має центральної дії на організм, не змінює фізіологічної мікрофлори та не підвищує тонус сфінктера ануса. Внаслідок цього, позиви до дефекації знижуються, усуваючи небезпеку нетримання калу.

Склад та форма випуску

Склад Лоперамід-СВС, або головний активний компонент даного лікарського засобу – це лопераміду гідрохлорид та допоміжні компоненти.

Виробник випускає на ринок Лоперамід-СВС у таблетованій формі, у кожній з яких міститься 2 міліграми основної активної речовини.

Допоміжні компоненти препарату – це лактоза моногідрат, магнію стеарат, крохмаль кукурудзяний, повідон, стеаринова кислота.

Показання

Від чого застосовується Лоперамід-СВС: на сьогодні це найбільш ефективні ліки при проносі (діареї).

Лоперамід має властивість гальмувати рух їжі по кишечнику, а також впливати на сфінктер ануса. Це робить його незамінним помічником за такої делікатної проблеми, як діарея. При цьому він однаково ефективний, незалежно від того, чому сталося розслаблення шлунка.

Може мати лікувальний ефект у разі проносу, при якому не відходять гази з кишечника, що спричиняє дискомфорт в абдомінальній ділянці, спазми у шлунку та метеоризм.

Лопераміду гідрохлорід при синдромі подразненого кишечника, що характеризується гострими нападами діареї, також має яскраво виражений ефект.

При проковтуванні препарат добре всмоктується з кишечника, проте системна біодоступність у нього дуже низька – близько 0,3%. Потрапляючи в печінку, з активною діючою речовиною відбуваються обмінні процеси, після чого їх залишок виводиться з печінкою. У плазмі крові препарат виявляється у низьких концентраціях, не впливаючи на склад крові.

Період напіввиведення з організму препарату – від 11 до 14 годин. Виводиться переважно з каловими масами.

Протипоказання

Лоперамід-СВС протипоказаний у разі алергічної реакції на основну або допоміжну речовину.

Обережно застосовують при тяжких порушеннях функції печінки через уповільнення метаболізму першого проходження.

Якщо діарея супроводжується кров'яним стільцем і лихоманкою, Лопераміду гідрохлорід не повинен застосовуватися як єдиний лікарський засіб, бо знадобиться й інше специфічне лікування.

Не підходить для лікування гострого виразкового коліту або псевдомембранозного коліту, якщо вони спричинені застосуванням антибіотиків. Також не ефективний при бактерії при лікуванні пацієнтів, які страждають від бактеріального ентероколіту, спричиненого сальмонелою, шигелою або кампілобактеріями.

Слід негайно скасувати прийом Лопераміду гідрохлорід, якщо слід уникнути пригнічення перистальтики через можливий ризик виникнення значних ускладнень, таких як кишкова непрохідність, мегаколон або токсичний мегаколон.

Застосування Лоперамід-СВС в комплексі з препаратами з подібною дією (гальмування роботи шлунково-кишкового тракту), його дія значно посилюється. І, навпаки, препарати, що прискорюють рух перистальтики у кишечнику, нівелюють дію Лопераміду.

Не застосовується в педіатрії до досягнення 12-річного віку, хоча вважається, що фармакокінетика препарату в дитячому організмі схожа з дорослими.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Не рекомендується широко застосовувати для лікування вагітних жінок – тільки при станах, спричинених гострою діареєю, коли можлива користь від його прийому перевищує потенційні ризики його застосування.

На час лікування матерів-годувальниць лактацію (грудне годування новонародженого) слід призупинити.

Спосіб застосування та дози

Лікування препаратом Лоперамід-СВС дорослих та дітей приблизно однакове:

- початкове дозування – 2 таблетки по 2 мг;

- потім після кожного з випорожнень кишечника, що супроводжується рідким відокремлюваним, приймають ще по 1 таблетці.

Препарат запивають великою кількістю води, щоб уникнути зневоднення.

На день можна прийняти не більше 6 (шості) таблеток, щоб уникнути розвитку небажаних наслідків для організму.

Якщо лікування не дає ефекту, через дві доби його слід зупинити та змінити терапію.

При порушеннях роботи сечовивідної системи (нирок) доза препарату не змінюється.

Прийом даного препарату не впливає на можливості керування автомобілем, виконання трудової діяльності з високим ступенем як фізичних, так і психічних реакцій організму.

Передозування

Передозування Лоперамід-СВС може спричинити посилення побічних ефектів у формі пригнічення роботи центральної нервової системи. При цьому спостерігаються такі симптоми, як:

- ступор;

- порушення координації рухів;

- сонливість;

- міоз, м'язовий гіпертонус;

- паралітична непрохідність кишечника.

У разі перевищення зазначеного дозування у 20 разів, до 40 мг і більше, людина може відчути порушення роботи серця, зокрема:

- аритмію;

- синкопе;

- порушення ритму серця, аж до його зупинки.

Антидот у разі передозування Лопераміду гідрохлорід – налоксон. Після чого протягом двох діб пацієнту потрібне спостереження у стаціонарі.

Побічні ефекти

Побічні реакції при прийомі препарату Лоперамід-СВС досить рідкісні навіть у разі його тривалого вживання.

У деяких випадках довготривалий прийом Лопераміду гідрохлорід у великих дозах може спричинити такі побічні ефекти. У тому числі, можливий прояв:

- висипки, бульозного висипу, свербежу, алергічної кропив'янки, анафілактичного шоку;

- токсичного епідермального некролізу;

- запорів, здуття живота, метеоризму;

- сухості у роті, затримки сечі;

- ступору, міозу, підвищеної стомлюваності.

Зазначені побічні ефекти є нормою і зазвичай проходять після відміни препарату.

Умови та термін зберігання

Лоперамід-СВС зберігається в сухому прохолодному місці при температурі не вище 25°С.

Термін придатності – не повинен перевищувати п'ятирічного періоду від дати виробництва, вказаної на упаковці.

Зберігати його слід у місці, недоступному для дітей.