Мексидол : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Мексидол інгібує вільнорадикальні процеси, має виражену мембранопротекторну, антигіпоксичну, ноотропну, анксіолітичну та протисудомну дію, підвищує стресостійкість та адаптогенні властивості, а також стійкість організму до дії ушкоджуючих факторів.

Мексидол підвищує концентрацію в тканинах головного мозку дофаміну, активує аеробний гліколіз і знижує ступінь пригнічення окислювальних процесів у циклі Кребса при дефіциті кисню з підвищенням концентрації АТФ та креатинфосфату, сприяє покращенню енергосинтезуючих функцій мітохондрій та стабілізує роботу клітинних мембран.

Його прийом сприяє активації метаболізму та кровопостачання головного мозку, стимулює мікроциркуляцію та покращує реологічні властивості крові, знижує агрегацію тромбоцитів. Препарат демонструє гіполіпідемічні властивості, на тлі чого відбувається зниження вмісту у крові загального холестерину, а також ліпопротеїдів низької густини.

Мексидол демонструє виражену антитоксичну дію та покращує функціональний стан ішемізованих ділянок міокарда. Сприяє відновленню скоротливості міокарда, спричиненої оборотними порушеннями у роботі серця.

Склад та форма випуску

Основна діюча речовина препарату: Мексидол етилметилгідроксипіридину сукцинат.

Мексидол реалізується у формі

• розчину для внутрішньовенного та внутрішньом'язового введення в ампулах по 2 мл;

• таблеток: 1 таблетка містить 125 мг етилметилгідроксипіридину сукцинату.

Показання

Мексидол – це препарат, який застосовується

• для усунення наслідків гострого мозкового порушення кровообігу, як профілактичний засіб при транзиторній ішемічній атаці на стадії субкомпенсації;

• у складі комплексного лікування черепно-мозкових травм та їх наслідків;

• у лікуванні дисциркуляторної, посттравматичної, дисметаболічної енцефалопатії;

• у терапії синдрому вегетативної дистонії;

• у лікуванні незначних когнітивних розладів, що виникли на фоні атеросклерозу головного мозку;

• у складі комплексної терапії тривожних розладів, що виникли на тлі невротичних та неврозоподібних станів;

• у лікуванні ішемічної хвороби серця;

• для усунення абстинентного синдрому при лікуванні алкогольної залежності, з доміюванням неврозоподібних і вегетативно-судинних порушень, а також лікування постабстинентних порушень;

• для усунення станів, що виникли на тлі інтоксикації антипсихотичними засобами;

• у лікуванні астенічних станів, а також для профілактики розвитку соматичних захворювань, що виникли на фоні екстремальних навантажень;

• для усунення наслідків впливу екстремальних (стресорних) факторів.

Протипоказання

Мексидол – ліки, які протипоказані пацієнтам з гострим порушенням функції нирок або печінки, непереносимістю діючої речовини та компонентів препарату, непереносимістю лактози та глюкозо-галактозною мальабсорбцією. Препарат не використовується в терапії дітей через відсутність інформації про його використання в терапії цієї категорії пацієнтів.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Використання Мексидолу в терапії вагітних та годувальниць неможливе через відсутність інформації про його використання в лікуванні цієї категорії хворих.

Спосіб застосування та дози

У терапевтичних цілях Мексидол у таблетках та розчині для ін'єкцій може призначати лише лікар. Тривалість лікування та дозу медикаментозного засобу у кожному конкретному випадку лікар підбирає індивідуально.

Препарат у таблетованій формі хворі можуть отримувати від 125 мг до 250 мг тричі на день, при цьому максимальна добова доза не повинна перевищувати 80 мг.

Тривалість лікування варіюється від 2 до 6 тижнів, а при необхідності усунення алкогольного абстинентного синдрому тривалість лікування може становити 7 днів. Тривалість прийому препарату при лікуванні ішемічної хвороби серця за призначенням лікаря може подовжуватись до 2 місяців.

Введення розчину Мексидолу здійснюється внутрішньом'язово або внутрішньовенно (крапельно або струменево). При внутрішньовенному введенні лікарський засіб розводять 0,9% розчину хлориду натрію.

Внутрішньовенне введення Мексидолу повинно здійснюватися повільно від 5 до 7 хвилин, при краплинному введенні швидкість введення розчину не повинна перевищувати 60 крапель на хвилину. Добова максимальна доза препарату 1200 мг.

Передозування

При передозуванні у хворих відзначається поява порушень сну за типом безсоння та підвищеної сонливості.

У зв'язку з тим, що препарат має низьку токсичність, виникнення передозування малоймовірне. При одноразовому прийомі препарату в підвищеній дозі хворий не потребує призначення лікування, оскільки небажані симптоми проходять самостійно протягом одного дня. У разі появи вираженої симптоматики хворому призначається підтримуюча та симптоматична терапія.

Побічні ефекти

При прийомі препарату Мексидол можливий розвиток таких побічних ефектів, як кропив'янка, ангіоневротичний набряк, шкірні висипання та свербіж шкіри, гіперемія шкірних покривів, порушення сну, підвищення сонливості. Деякі хворі відзначають появу головного болю, підвищеної сухості слизової рота, нудоту, болів, дискомфорту та печіння в епігастральній ділянці. Іноді у пацієнтів при тривалому прийомі препарату може спостерігатися поява печії, діареї, метеоризму та легкої нудоти.

Умови та термін зберігання

Препарат Мексидол у формі розчину для ін'єкцій та таблеток слід зберігати при температурі навколишнього середовища не більше 25°С у місцях, які недоступні для дітей та надійно захищені від проникнення сонячних променів. Тривалість зберігання препарату три роки. Незалежно від форми випуску медикаментозний засіб заборонено приймати після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці.