Ментавістін : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Ментавістін – ліки, що покращують стан головного мозку. Прояв та симптоматика нейродегенеративної деменції заснована на порушенні глутаматергічної нейротрансмісії. Особливу роль цьому процесі грають NMDA (N-метил-D-аспартат)-рецепторы.

Лікарський засіб є потенціал залежним неконкурентним антагоністом NMDA-рецепторів, що має середню афінність. Мемантин виявляє модулюючі ефекти щодо патологічного підвищення рівня глутамату, що спричиняє дисфункцію нейронів.

Препарат позитивно впливає на когнітивні, загальні та функціональні сфери життя пацієнтів.

Склад та форма випуску

В 1 таблетці міститься гідрохлориду мемантину 10 мг або 20 мг, що відповідає 8,31 мг або 16,62 мг мемантину.

До складу допоміжних речовин входять моногідрат лактози, мікрокристалічна целюлоза, тальк, кремнію діоксид колоїдний безводний, магнію стеарат.

До складу плівкової оболонки входять: моногідрат лактози, гіпромелозу, діоксид титану (Е 171), макрогол 4000.

Пігулки по 10 мг білого кольору, з одного боку мають тиснення «M9MN», з іншого – «10».

Пігулки по 20 мг рожевого кольору, з одного боку мають тиснення «M9MN», з іншого – «20».

Показання

Препарат Ментавістін призначають як монотерапію при хворобі Альцгеймера від середньої тяжкості до важких форм.

Діюча речовина стає повністю біодоступною протягом 3-8 годин після прийому препарату.

Протипоказання

Абсолютними протипоказаннями для призначення лікарського засобу є гіперчутливість до діючої речовини або будь-якого компонента лікарського засобу. Ментавістин протипоказано застосовувати одночасно з амантадином через ризик розвитку фармакотоксичного психозу. Також цей препарат не слід поєднувати з кетаміном, декстрометорфаном, фенітоїном. При такій комбінації спостерігається зниження ефективності барбітуратів та нейролептиків. Якщо пацієнт приймає препарати гідрохлортіазиду, призначення метавістину може призвести до зменшення його концентрації у сироватці крові.

Препарат слід з обережністю застосовувати у хворих на епілепсію та судомну готовність.

У цьому лікарському засобі міститься лактоза, тому його не слід призначати пацієнтам з рідкісними спадковими захворюваннями, такими як непереносимість галактози, повна недостатність лактози та мальабсорбція глюкози-галактози.

Препарат не призначають у дитячому віці (до 18 років).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Достовірні дані про вплив Ментавістину на вагітних, ембріон або плід відсутні. Однак є дані експериментів, які проводяться на тваринах, які свідчать про уповільнення росту плода.

Якщо препарат необхідно призначити в період годування груддю, слід утримуватися від лактації.

Спосіб застосування та дози

Фармакотерапію повинен проводити лікар, який має досвід лікування хвороби Альцгеймера. Починати лікування можна тільки в тому випадку, якщо пацієнт має опікуна, який контролюватиме прийом лікарського засобу. Протягом 3-х місяців слід оцінювати переносимість та ефективність Ментавістину. У разі відсутності клінічного ефекту лікування припиняють. Препарат можна приймати незалежно від їди.

Найбільша добова доза становить 20 мг. З метою зниження ризику прояву побічних реакцій підтримуючу дозу необхідно визначити шляхом поступового збільшення дози по 5 мг щотижня протягом перших 3 тижнів за наступною схемою:

• 1-й тиждень (1-7 день) - приймати 5 мг на добу протягом тижня;

• 2-й тиждень (8-14 день) - приймати 10 мг на добу протягом тижня;

• 3-й тиждень (15-21 день) - приймати 15 мг на добу протягом тижня.

Починаючи з 4 тижнів препарат призначають по 20 мг на добу протягом тижня. Це дозування є підтримуючим.

Лікування хворих на препарати, що містять мемантин, може супроводжуватися зміною рівня рН сечі. При виявленні даних порушень слід змінити дієту, наприклад замінити насичений м'ясними стравами раціон на вегетаріанську дієту або призначити активний прийом антацидних шлункових засобів.

У разі легкого порушення функції нирок коригування дози не проводиться. Якщо ж порушення відноситься до середнього та тяжкого ступеня, дозу слід зменшити до 10 мг/добу. Протягом 7 днів слід проводити моніторинг стану хворого. Якщо вказана доза переноситься добре, можна спробувати підвищити дозування.

Передозування

При передозуванні препарату можуть спостерігатися такі симптоми: стомлюваність, слабкість та діарея, блювання, сплутаність свідомості, сонливість, запаморочення, збудження, агресія, галюцинації, розлади ходи. Для усунення симптомів передозування слід застосовувати стандартні методи лікування: промивання шлунка, прийом активованого вугілля, форсований діурез.

У разі надмірного загального стимулювання центральної нервової системи симптоматичні терапевтичні заходи слід проводити з обережністю.

Побічні ефекти

Найчастіше зустрічаються такі побічні ефекти:

• запаморочення;

• головний біль;

• сонливість;

• гіпертонічна хвороба;

• порушення рівноваги та ходи;

• галюцинації (при тяжкій формі хвороби Альцгеймера);

• сплутаність свідомості;

• підвищена стомлюваність;

• задишка;

• підвищення показників функції печінки;

• серцева недостатність; тромбоемболія;

• запор, блювання.

Хвороба Альцгеймера пов'язана з депресією, суїцидальними ідеями та суїцидом. Такі випадки зафіксовані під час фармакотерапії мемантином.

Умови та термін зберігання

Ментавістін повинен знаходитись у недоступному для дітей місці при температурі, що не перевищує 25 °С. Термін придатності складає 3 роки від дня випуску. Зберігати лікарський засіб слід в оригінальній упаковці в захищеному від прямого сонячного проміння місці. Препарат не можна заморожувати.