Метилурацил : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Інформація є узагальнюючою і не може бути використана для лікування, без рекомендації лікаря.

Склад і форма випуску

Метилурацил випускається в таблетках, ректальних супозиторіях і мазі. Основний діючий інгредієнт – метилурацил.

Показання

Метилурацил застосовують як стимулятор лейкопоезу, його призначення доцільне в разі рентгено- і радіотерапії, а також інших станів, що супроводжуються зниженням рівня в крові лейкоцитів.

Його призначають хворим з алейкією, агранулоцитозом і лейкопенією різного генезу. Метилурацил застосовують при променевих ураженнях шкіри, опіках і ранах, які мляво гояться, переломах кісток, виразковому ураженні шлунку та кишечнику, а також у терапії запального ураження прямої та сигмовидної кишок.

Протипоказання

Метилурацил не призначають у разі непереносимості його основного та допоміжних компонентів, хронічних і гострих форм лейкозу, злоякісного ураження кісткового мозку, у разі надмірної грануляції в рані та шкірних висипах різного генезу.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Під час вагітності та годування груддю застосування Метилурацилу можливе тільки з дозволу лікаря, коли передбачувана користь значно переважає можливий ризик від його використання.

Спосіб застосування та дози

Метилурацил у пероральній формі вживається тільки після прийому їжі, що дає змогу значно знизити негативний вплив препарату на слизову оболонку шлунку. Хворий приймає Метилурацил по 0,5 г від 3 до 4 разів на добу, в особливо важких випадках можливе збільшення дозування препарату до 2,5 або 3 грамів на добу. Дітям, яким більше 8 років, препарат призначають по 0,25 або 0,5 г; від 3 і до 8 років препарат призначають по 0,25 г, розділених на три прийоми.

У терапії сигмоїдитів і проктитів препарат використовують у формі супозиторіїв від 1 до 4 свічок на добу.

При зовнішньому нанесенні Метилурацил застосовується у вигляді 10 або 5 % мазі. Для підвищення терапевтичного ефекту показано спільне використання препарату з антибактеріальними засобами, такими як синтоміцин, окситетрациклін і фурацилін.

Передозування

При прийомі Метилурацилу в рекомендованих терапевтичних дозах розвиток передозування неможливий. Однак можна припустити, що прийом препарату в збільшених дозах може супроводжуватися виникненням головного болю, запаморочень і диспепсичних розладів.

Щоб поліпшити стан пацієнта, йому необхідно провести промивання шлунку і забезпечити вживання активованого вугілля. У разі потрапляння Метилурацилу у формі мазі на слизові їх рекомендується негайно промити холодною водою до повного видалення препарату.

Побічні ефекти

Лікування Метилурацилом добре переноситься хворими. Іноді прийом препарату може супроводжуватися виникненням головного болю і виражених запаморочень. При використанні ректальних супозиторіїв хворі можуть скаржитися на появу печіння. Однак таке явище не становить загрози для здоров'я хворого, а також дуже швидко минає самостійно і не потребує відміни препарату.

Умови та терміни зберігання

Метилурацил слід зберігати в недоступному для дітей, прохолодному і захищеному від світла місці. Термін зберігання засобу – 2 роки.

Протокол лікування

Інструкція по застосуванню створена на основі офіційної інструкції виробника та представлена виключно в ознайомчих цілях. Займатись самолікування не рекомендується.

Популярні лікарі

Лабораторії