Моксонідин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Склад та форма випуску

Моксонідин виготовляється у таблетках. Головний компонент препарату – моксонідин.

Показання

Моксонідин застосовується в терапії артеріальної гіпертензії.

Протипоказання

Моксонідин протипоказаний при:

- AV-блокаді II – III ступеня тяжкості;

- вираженої брадикардії з кількістю ударів за хвилину менше п'ятдесяти;

- гостра форма серцевої недостатності;

- хронічній формі міокардіальної недостатності;

- гіперчутливість до моксонідину.

Крім цього препарат не використовується в педіатричній практиці і не призначається жінкам на стадії лактації та вагітності.

Необхідно дотримуватись підвищеної обережності при призначенні препарату хворим з AV-блокадою першого ступеня, нестабільною стенокардією, важкими патологіями коронарних судин, дисфункцією нирок, епілепсією, хворобою Паркінсона, глаукомою та хворобою Рейно.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Необхідно уникати призначення Моксонідину вагітним та годуючим, оскільки під час експериментального дослідження препарату на тваринах у нього було встановлено ембріотоксичну дію.

Спосіб застосування та дози

Таблетки Моксонідин призначені для перорального прийому. На початковій стадії лікування препарат використовується у мінімально ефективному дозуванні – 200 мкг. Препарат приймають один раз на день. Максимально допустима разова доза становить 400 мкг. Якщо хворий погано реагує на введення препарату, то можливе коригування дози.

Максимальна добова доза Моксонідину дорівнює 600 мкг, разова – 300 мкг. При нирковій недостатності проводиться коригування дози, якщо хворий знаходиться на гемодіалізі, то добова доза препарату не повинна перевищувати 200 мкг. У разі нормальної переносимості Моксонідину при необхідності доза може бути збільшена до 400 мкг на добу.

Під час лікування Моксонідином необхідно постійно контролювати артеріальний тиск та частоту серцевих скорочень.

Передозування

При прийомі Моксонідину в дозах, що значно перевершують терапевтичні, у пацієнта може розвинутись виражена гіпотонія, почастішання серцевого ритму, сухість слизової оболонки рота, підвищена сонливість та астенія.

Симптоматичне лікування підбирається з урахуванням симптоматики, що розвинулася. Специфічним антидотом для Моксонідину є ідазоксан.

Побічні ефекти

Під час лікування Моксонідином у хворих може виникнути головний біль, біль у спині, сухість слизової рота, шкірні висипання, значне зниження артеріального тиску, діарея, запаморочення, непритомність, нудота, ангіоневротичні набряки, брадикардія, безсоння, біль у шиї, блювота, підвищений дзвін у вухах, периферичні набряки.

Умови та термін зберігання

Моксонідин повинен зберігатися в оригінальній упаковці у захищеному від світла місці не більше 3 років.