Мотилиум Лингвальный : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Мотиліум – це препарат, головною речовиною якого є домперидон.

Встановлено, що домперидон – це антагоніст дофаміну, який має виражену протиблювотну дію. Ця речовина практично не проникає через гематоенцефалічний бар'єр, завдяки чому при його прийомі у хворих фактично ніколи не виникають екстрапірамідні розлади, проте ця речовина стимулює виділення пролактину з гіпофіза.

Терапевтичний ефект препарату реалізується за допомогою поєднання периферичної (гастрокінетичної) дії та антагонізму до рецепторів дофаміну в хеморецепторній тригерній зоні, яка знаходиться поза гематоенцефалічним бар'єром. Під час досліджень було встановлено, що при прийомі домперидон виявляється у тканинах головного мозку в низьких концентраціях, що вказує на його переважну периферичну дію на дофамінові рецептори.

При пероральному вживанні домперидон збільшує тривалість антральних та дуоденальних скорочень, а також активує спорожнення шлунку та підвищує тиск сфінктера у нижньому відділі стравоходу, але при цьому він не впливає на шлункову секрецію.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Домперідон (Domperidone).

Препарат виготовляється у формі

• таблеток для розсмоктування, кожна з яких містить 10 мг домперидону;

• таблеток, покритих плівковою оболонкою, кожна з яких містить 10 мг діючої речовини;

• пероральних суспензій: 1 супозиторію містить по 1 мг/мл домперидону.

Показання

Мотиліум застосовують у терапії диспепсичних явищ, які асоційовані зі шлунково-стравохідним рефлюксом, уповільненою евакуацією шлункового вмісту, езофагітом, що супроводжуються відчуттям здуття живота, почуттям переповнення шлунку, блювотою, епігастральними болями, метеоризмом.

Даний лікарський засіб застосовується в терапії нудоти та блювання, що виникають на фоні прийому агоністів допаміну при хворобі Паркінсона (наприклад, бромокриптину та L-допи).

Мотиліум – препарат, що застосовується в лікуванні нудоти та блювання інфекційної, органічної або функціональної етіології, а також нудоти та блювання, що виникають на тлі порушення дієти, радіотерапії або прийому деяких медикаментозних засобів.

Його використовують для усунення циклічного блювання, синдрому зригування, шлунково-стравохідного рефлюксу та інших порушень моторики шлунку у дітей.

Протипоказання

Мотиліум не призначається особам із гіперчутливістю до домперидону або будь-якого з його допоміжних компонентів.

Дані ліки протипоказані пацієнтам, які страждають на пролактин-секретуючі новоутворення гіпофізу (пролактиноми), а також у тому випадку, якщо стимуляція перистальтики шлунку може бути небезпечною, наприклад, при механічній кишковій непрохідності, прободінні шлунку або кишечнику, а також при шлунково-кишковій кровотечі в активній фазі, дисфункції печінки середнього та тяжкого ступеня вираженості.

Лікарський засіб не використовується у терапії дітей із масою тіла менше 35 кг.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Наразі немає достатньої кількості інформації про безпеку використання домперидону у терапії вагітних. У препарату не було виявлено тератогенної або ембріотоксичної дії, проте незважаючи на це його використання в терапії вагітних жінок можливе лише у разі крайньої необхідності та після ретельного співвідношення шкоди та користі від його використання.

Домперидон проникає в грудне молоко в мізерно низьких дозах, але при цьому невідомо здатний чи ні препарат чинити негативний вплив на новонародженого. У зв'язку з цим у разі необхідності використання Мотиліуму в терапії цієї категорії пацієнтів, жінці рекомендують на час лікування припинити лактацію.

Спосіб застосування та дози

Дорослі хворі та діти з масою тіла більше 35 кг отримують Мотиліум у формі пероральних пігулок. Лінгвальні таблетки можуть використовуватися в терапії дорослих та дітей старше п'яти років.

При прийомі лінгвальну пігулку слід покласти під язик і тримати там до повного розчинення, після розчинення її ковтають, не запиваючи водою. Діти до п'яти років отримують препарат у формі суспензії.

При лікуванні хронічних диспептичних розладів діти та дорослі отримують препарат по 10 мг за 15 або 30 хвилин до їжі тричі на день. У разі потреби лікарський засіб можна прийняти перед відходженням до сну. Максимальна добова доза домперидону становить 80 мг. При необхідності діти віком від 12 років і дорослі можуть отримувати лікарський засіб у подвійному дозуванні.

Суспензія використовується із розрахунку 2,5 мл на 10 кг маси тіла дитини. У разі потреби доза препарату може бути збільшена вдвічі. Максимальна добова доза домперидону 24 мг на 1 кг маси тіла дитини, але не більше 80 мг препарату на день.

При лікуванні нудоти та блювання дорослі та діти, яким виповнилося дванадцять років, отримують препарат по 20 мг від 3 до 4 разів на день перед прийом їжі. Максимальна добова доза становить 80 мг. Діти від п'яти і до дванадцяти років отримують домперидону по 10 мг від 3 до 4 разів на день до прийому їжі. При прийомі препарату у формі суспензії розрахунок дози відбувається з розрахунку 5 мл на 10 кг маси тіла. Максимальна добова доза домперидону 24 мг на 1 кг маси тіла дитини, але не більше 80 мг препарату на день.

При використанні Мотиліуму у складі комплексного лікування ниркової недостатності слід збільшити часові інтервали між прийомом препарату, при цьому корекція разового дозування не проводиться.

Передозування

Прийом Мотиліуму в дозах, що перевершують терапевтичні, може супроводжуватися розвитком дезорієнтації у просторі, підвищеної сонливості, екстрапірамідних порушень.

При передозуванні даним лікарським засобом хворому призначають промивання шлунку, прийом активованого вугілля, коректне симптоматичне лікування. У разі виникнення екстрапірамідних порушень може знадобитися призначення медикаментозних препаратів, що застосовуються при лікуванні хвороби Паркінсона та антихолінергічних засобів.

Побічні ефекти

Мотиліум у більшості випадків добре переноситься хворими, однак у деяких пацієнтів можуть виникати аменорея, гінекомастія, порушення роботи органів травлення, транзиторні спастичні скорочення кишківника та алергічні реакції.

Умови та термін зберігання

Мотиліум слід зберігати в місцях, недоступних для дітей, при температурі навколишнього середовища від 15 до 30 °C. Тривалість зберігання препарату з моменту виготовлення три роки.