Панкреатин-ICN : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Панкреатин – це речовина біологічного походження, яку одержують із тканин підшлункової залози тварин. До її складу входять ферменти, що мають ліполітичну, амілолітичну та протеолітичну активність, у тому числі і трипсин, хімотрипсин, калікреїн, амілаза, ліпаза, коліпаза та деякі ізоформи. Прийом препарату сприяє полегшенню перетравлення вуглеводів, білків і жирів, що містяться в їжі, забезпечує якіснішу абсорбцію поживних речовин у тонкому кишечнику.

Завдяки наявності кислотостійкої оболонки препарат не розчиняється в просвіті шлунку. Розчинення оболонки препарату з вивільненням харчових ферментів відбувається у просвіті дванадцятипалої кишки. Ферменти практично не абсорбуються в органах травлення та активно діють у просвіті кишечника.

Склад та форма випуску

Діюча речовина: Панкреатин (Pancreatin).

Препарат виготовляється у формі

• капсул з кишковорозчинною оболонкою в дозі 10000 ОД, 25000 ОД, 40000 ОД;

• таблеток, покритих плівковою кишковорозчинною оболонкою у дозуванні 25 ОД, 125 мг.

Показання

Панкреатин застосовується при диспепсичних розладах, спричинених одночасному вживанні рослинної, жирної та незвичної їжі, яка важко піддається перетравленню в людському організмі, а також метеоризмі, асоційованому з вищезгаданими розладами. Іноді застосування препарату панкреатину може проводитися для прискорення пасажу їжі в кишечнику функціонального характеру.

Протипоказання

Застосування панкреатину протипоказане пацієнтам з індивідуальною гіперчутливістю до його компонентів, гострим панкреатитом, а також при загостренні хронічного панкреатиту та кишковій непрохідності.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Поки що немає достатньо інформації про особливості застосування панкреатину в терапії вагітних жінок. Застосування Панкреатину в терапії цієї категорії хворих можливе лише за суворими медичними показаннями і, якщо очікувана користь від застосування препарату значно перевершує всі можливі ризики для плода.

У зв'язку з тим, що поки немає достатньої кількості інформації, що дозволяє оцінити ризик використання панкреатину в терапії жінок, які лактують, використання препарату в терапії цієї категорії хворих вкрай не бажане. Незважаючи на те, що ферменти підшлункової залози фактично не надходять у кровоток і діють локально, можна припустити, що деякі з нуклеїнових та амінокислот, присутніх у складі препарату, можуть абсорбуватися з кишечника в кровоток разом із деякими білками, що не дозволяє повністю виключити ймовірність проникнення білкових компонентів у грудне молоко. У зв'язку з цим призначення Панкреатину жінкам, що лактують, виправдане тільки в крайньому випадку і після ретельного співвідношення шкоди та користі від його використання.

Спосіб застосування та дози

Панкреатин – ферментативний препарат, який показаний для перорального прийому. Доза та схема лікування в кожному конкретному випадку підбирається фахівцем індивідуально та залежить від тяжкості перебігу хвороби, вираженості її симптомів, загального стану організму хворого та його віку.

У середньому доза Панкреатину для дорослих дорівнює 150 000 ОД на добу.

Тривалість лікувального курсу може тривати від двох – трьох днів, коли порушення травлення виникало на тлі похибок у дієті, до кількох місяців, а в особливо важких випадках років, за необхідності призначення хворому замісної терапії.

Дорослі та діти, яким виповнилося шість років, отримують препарат по одній або дві таблетки під час кожного прийому їжі, або відразу після їжі. Таблетки та капсули слід проковтувати без пошкодження цілісності оболонки, оскільки пошкодження кишковорозчинної оболонки може спричинити зниження лікувального ефекту препарату.

Хворі можуть отримувати на один прийом від двох до чотирьох таблеток. Вибір дози препарату залежить від типу їжі, що вживається, а також ступеня тяжкості порушення травлення, загального стану організму хворого і його віку.

Препарат Панкреатин допустимо в окремих випадках використовуватися у терапії дітей, яким не виповнилося ще шісти років.

Передозування

Незважаючи на те, що Панкреатин – це ліки, що мають низьку токсичність і фактично не проникають у системний кровоток, при їх прийомі у високих дозах у пацієнта може виникати гіперурикемія, гіперурикозурія та запори.

Для усунення негативної симптоматики хворому проводять скасування препарату, призначають промивання шлунку, прийом активованого вугілля, рясне питво та симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

У зв'язку з тим, що Панкреатин виготовляється на основі біологічного матеріалу тварин у хворих при його прийомі, можуть виникати алергічні реакції, що проявляються свербінням шкіри, почервонінням шкірних покривів, шкірними висипами, кропив'янкою, ангіоневротичним набряком, анафілактичним шоком.

У деяких хворих прийом Панкреатину може супроводжуватися розвитком діареї, дискомфорту та болю в ділянці шлунку, нудоти, блювання, здуття живота, порушенням випорожнення, виникненням запорів, кишкової непрохідності.

Деякі хворі можуть скаржитися на те, що прийом препарату може викликати у них висипання на шкірі, свербіж шкіри, посилене чхання, бронхоспазм, задишку, кропивницю, анафілактичний шок.

Іноді хворі відзначають появу прискореного серцебиття, порушення артеріального тиску, загальну слабкість, легке почуття нездужання.

Умови та термін зберігання

Лікарський препарат Панкреатин не вимагає створення особливих умов зберігання. Його слід берегти в оригінальній упаковці в місцях, які недосяжні для дітей за температури не більше 25 °С. Лікарський засіб слід берегти у місцях, які захищені від сонця та вологи. Після закінчення терміну придатності, зазначеного на упаковці, лікарський засіб категорично заборонено використовувати з лікувальною метою.