Прозерин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Головною діючою речовиною препарату Прозерин є неостигміну метилсульфат, - синтетичний інгібітор холінестерази. Неостигміну метилсульфат здатний оборотно блокувати холінестеразу, що стає причиною накопичення і посилення дії ацетилхоліну на органи і тканини, а також сприяє відновленню нервово-м'язової провідності.

Прийом препарату сприяє зменшенню частоти серцевих скорочень, покращує секреторну функцію слинних, бронхіальних, потових залоз і шлунково-кишкових залоз, що сприяє розвитку гіперсалівації та бронхореї, а також підвищує рН шлункового соку, спричиняє звуження зіниць і спазм акомодації, знижує внутрішньоочний тиск, а також посилює тонус гладкої мускулатури кишківника, що покращує перистальтику кишківника і спричиняє розслаблення сфінктерів сечового міхура і шлунково-кишкового тракту. Крім цього, препарат викликає спазм бронхів і тонізує скелетну мускулатуру.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Неостигміну метилсульфат (Neostigmine methylsulfate).

Препарат виготовляється у формі

• таблеток: кожна таблетка містить по 15 мг діючої речовини;

• розчину для ін'єкцій: кожна ампула містить по 0,5 мг/мл діючої речовини;

• розчину для внутрішньовенного та підшкірного введення по 0,5 мг/мл.

Показання

Препарат Прозерин застосовується для

• лікування міастенії, а в педіатричній практиці тільки для лікування міастенії gravis;

• лікування рухових порушень, асоційованих із черепно-мозковими травмами, паралічем, а також у період реконвалесценції після перенесеного поліомієліту, менінгіту, енцефаліту, невриту;

• профілактики розвитку і лікування затримки сечі та атонії кишечника, що виникли після перенесеної операції;

• стимуляції пологової діяльності;

• інгібування дії недеполяризуючих міорелаксантів (суксаметонію йодиду та інших).

Протипоказання

Застосування препарату Прозерин протипоказане при гіперчутливості до неостигміну та інших його компонентів. Лікарський засіб не призначають пацієнтам, які страждають на епілепсію, гіперкінези, перенесли ваготомію, у них раніше була виявлена ішемічна хвороба серця, брадикардія, аритмія, стенокардія, бронхіальна астма. Його не призначають особам із вираженим атеросклерозом, тиреотоксикозом, виразковим ураженням шлунку та дванадцятипалої кишки, перитонітом, механічною обструкцією шлунково-кишкового тракту та сечовивідних шляхів, під час гострих інфекційних захворюваннях, гіперплазії передміхурової залози, інтоксикації, а також вагітним і жінкам, які годують груддю.

Потрібно дотримуватися підвищеної обережності при використанні препарату в педіатричній практиці.

Застосування під час вагітності та годування груддю

Препарат Прозерин не використовується в терапії вагітних і лактуючих жінок.

Спосіб застосування та дози

Препарат Прозерин у розчині для ін'єкцій застосовується для підшкірного, внутрішньом'язового та внутрішньовенного введення. Введення препарату здійснюється дуже повільно.

При лікуванні рухових порушень, що виникли на тлі черепно-мозкових травм, а також паралічів, у відновлювальний період після перенесеного менінгіту, поліомієліту, енцефаліту і невриту дорослі хворі отримують підшкірно від 0,5 до 2 мг від 1 до 2 разів на день, при цьому максимальна разова доза – 2 мг, добова – 6 мг.

Тривалість лікування варіюється від 25 до 30 днів, за рішенням лікаря тривалість курсу може бути збільшена.

При лікуванні міастенії хворі отримують підшкірно 0,5 мг на день. Тривалість лікування визначається лікарем.

Для стимулювання пологової діяльності пацієнтки отримують підшкірно по 0,5 мг Прозерину від 1 до 2 разів з інтервалом між введеннями не менше однієї години.

Для лікування та профілактики післяопераційної атонії кишечнику та сечового міхура, а також виникнення післяопераційної затримки сечі пацієнти отримують підшкірно або внутрішньом'язово по 0,25 мг Прозерину, після перенесеної операції кожні 4 або 6 годин протягом 3 або 4 днів. При лікуванні затримки сечі пацієнти отримують підшкірно або внутрішньом'язово по 0,5 мг Прозерину. Якщо після введення препарату протягом години сеча не відходить, то слід провести катетеризацію, а після випорожнення сечового міхура його вводять через кожні 3 години, але не більше 5 ін'єкцій.

Передозування

При використанні Прозерину в дозах, що перевищують максимально допустимі, у пацієнта може відмічатися розвиток перезбудження холінорецепторів (холінергічний криз), що проявляється брадикардією, гіперсалівацією, бронхоспазмом, нудотою, посиленням перистальтики кишківника, діареєю, прискоренням сечовипускання, сіпанням м'язів язика та скелетної мускулатури, поступовим розвитком м'язової слабкості, зниженням артеріального тиску.

У разі інтоксикації Прозерином слід відмовитися від використання препарату, ввести хворому 1 мл 0,1% розчину атропіну, метоцинію йодид та інші холіноблокатори. Надалі пацієнту проводиться симптоматичне лікування.

Побічні ефекти

Іноді у хворих, які отримують Прозерин, може відмічатися розвиток алергічних та анафілактичних реакцій, головні болі, слабкість, запаморочення, підвищена стомлюваність, сонливість, судоми, порушення серцевого ритму, сонливість, артеріальна гіпотонія, бронхоспазм, задишка, посилення перистальтики кишківника, блювота, почастішання випорожнень, здуття кишківника.

Умови та терміни зберігання

Препарат Прозерин слід зберігати в оригінальній упаковці в місцях, недоступних для дітей і захищених від проникнення прямих сонячних променів, при температурі навколишнього середовища не більше 25 °С. Тривалість зберігання чотири роки з моменту виготовлення. Категорично заборонено використовувати в терапевтичних цілях препарат Прозерин при його зберіганні в невідповідних умовах, а також після закінчення терміну придатності, який вказаний на упаковці.