Реамберин : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Реамберин – це препарат, що має антигіпоксичні та антиоксидантні властивості, позитивно впливає на аеробні процеси в клітинах, знижує вироблення вільних радикалів і відновлює енергетичний клітинний потенціал.

Реамберин стимулює ферментативні процеси циклу Кребса, прискорює утилізацію жирних кислот і глюкози в клітинах, а також відновлює кислотно-лужний баланс і нормалізує газовий склад крові. Лікарський засіб чинить помірну діуретичну дію.

Склад і форма випуску

Діюча речовина: Меглюміну натрію сукцинат.

Препарат Реамберин виготовляється у формі інфузійного розчину.

Показання

Лікарський засіб використовують у терапії дітей віком від одного року життя і дорослих для поліпшення утилізації присутнього в крові кисню, а також підвищення стійкості до гіпоксії, знешкодження токсичних речовин, що надійшли до організму із зовні, а також утворилися в ньому.

Протипоказання

Застосування препарату Реамберин протипоказане при індивідуальній непереносимості меглюміну натрію сукцинату або будь-яких інших компонентів препарату, а також, якщо хворий переніс черепно-мозкову травму, яка супроводжувалася набряком головного мозку.

Лікарський засіб не призначається, якщо у пацієнта є гостре порушення в роботі нирок, хронічні захворювання нирок, також Реамберин протипоказаний вагітним і жінкам у період лактації.

Потрібна обережність, якщо у пацієнта виявлено алкалоз або дисфункцію нирок.

За необхідності використання препарату Реамберин у терапії осіб літнього віку введення препарату розпочинають з мінімальної швидкості від 20 до 40 крапель за хвилину.

При використанні лікарського засобу в терапії пацієнтів з дисфункцією нирок потрібне дотримання підвищеної обережності, оскільки немає достовірної інформації щодо особливостей використання Реамберину в цієї категорії хворих.

Якщо в процесі використання препарату Реамберин з'ясовується, що у пацієнта є декомпенсована форма алкалозу, то від його використання слід відмовитися до нормалізації кислотно-лужного балансу.

Застосування під час вагітності та годування груддю

На даний момент немає достовірної інформації щодо ембріонотоксичності та тератегенності Реамберину, тому його застосування в терапії вагітних неможливе.

За необхідності використання препарату Реамберин у терапії жінок, які вигодовують немовля груддю, пацієнтку попереджають, що на час лікування вона повинна відмовитися від лактації.

Спосіб застосування та дози

Дорослі та діти віком від одного року життя отримують препарат Реамберин внутрішньовенно-краплинно зі швидкістю від 1 до 4,5 мл на хвилину (90 крапель на хвилину).

Середня добова доза становить 10 мл/кг. Максимальна тривалість лікування 11 днів.

Діти отримують препарат внутрішньовенно-краплинно по 6 або 10 мл/кг на добу зі швидкістю від 3 до 4 мл/хв. Тривалість лікування не повинна перевищувати 11 днів.

У зв'язку з тим, що досліджень щодо безпеки застосування препарату Реамберин у терапії пацієнтів літнього віку не проводилося, введення лікарського засобу розпочинають з мінімальної швидкості введення від 20 до 40 крапель за хвилину.

Буде потрібна обережність при введенні лікарського засобу Реамберин особам з дисфункцією нирок, тому що безпека використання його в терапії цієї категорії бальних не підтверджена відповідними дослідженнями.

Якщо в процесі використання препарату Реамберин у пацієнта виявляється декомпенсована форма алкалозу, від його використання слід відмовитися до нормалізації кислотно-лужного балансу.

У зв'язку з тим, що при введенні препарату відмічається в організмі активація аеробних процесів, можливе зниження концентрації в крові глюкози та розвиток лужної реакції сечі.

У пацієнтів, які страждають на цукровий діабет і в осіб зі зниженою толерантністю до глюкози, потрібен постійний контроль у крові рівня глюкози.

У разі зміни кольору лікарського розчину або появи в ньому осаду від використання препарату Реамберин слід відмовитися.

Передозування

На даний момент випадки передозування препаратом Реамберин офіційно не зафіксовані.

Побічні ефекти

При введенні препарату Реамберин потрібне ретельне дотримання швидкості введення, оскільки в разі надто швидкого введення велика ймовірність розвитку небажаної симптоматики.

При недотриманні ділянки введення препарату може відмічатися підвищення температури, поява ознобу, підвищеної пітливості, слабкості, болючості, набряку, гіперемії і флебіту в ділянці введення.

У деяких пацієнтів при введенні препарату Реамберин може відзначатися розвиток алергічних реакцій, анафілактичного шоку, ангіоневротичного набряку, шкірних висипів, кропив'янки, свербіння, задишки, сухого кашлю, прискореного серцебиття, болю в ділянці серця, болю в загрудинній ділянці, лабільності артеріального тиску, відчуття припливу жару до верхньої половини тулуба, діареї, нудоти, блювоти, абдомінальних болів, поява металічного присмаку в роті, запаморочення, судом, головних болів, парестезій, відчуття занепокоєння і збудження.

Умови та терміни зберігання

Препарат Реамберин слід зберігати в місцях, захищених від світла та недоступних для дітей, за температури навколишнього середовища не більше 25 °С. За необхідності можливе заморожування лікарського засобу.

Тривалість зберігання у скляній пляшці п'ять років, а в полімерному контейнері – три роки.

Лікарський засіб категорично заборонено використовувати після закінчення терміну придатності, який вказаний на упаковці.