Синафлан : cклад, показання, дозування, побічні ефекти

Сінафлан – це мазь від екземи, вовчаку, опіків, алергічних дерматитах при укусах комах, інших захворювань шкіри.

Основна активна речовина препарату – флуоцинолону ацетонід, який відноситься до групи кортикостероїдів, що застосовуються в галузі дерматології. За своєю хімічною структурою це синтетично фторований глюкокортикостероїд, що наносять зовнішньо, намазуючи на шкіру.

Препарат має антиексудативний, протисвербіжний, протизапальний та протиалергічний ефект. Флуоцинолону ацетонід має властивість пригнічувати фагоцитоз, вивільняючи мікросомальні ферменти та медіатори запалення.

Препарат знижує прояви захворювання та усуває запальні реакції на шкірі завдяки здатності гальмувати накопичення макрофагів запалення, а також лейкоцитів, які концентруються в осередку запального процесу.

Флуоцинолон ацетонід здатний інгібувати утворення лімфоцитів різних типів (Т і В), також викликає порушення їх взаємодії, купірує проникність судин і тканин, що попереджає утворення набряків у місці запального процесу.

Склад та форма випуску

Сінафлан це мазь, яка випускається в алюмінієвих тубах, по 10 або 15 грам в 1 тубі.

Його основним лікарським засобом є флуоцинолон ацетонід.

Допоміжні компоненти – бензиловий спирт, пропіленгліколь, парафін, ланолін, церезин.

Показання

Синафланова мазь застосовується для лікування хвороб шкіри, які ефективно лікуються препаратами на основі глюкокортикостероїдних фармацевтичних засобів. Застосовують для лікування алергічних та запальних захворювань шкіри немікробної етіології, зокрема для лікування:

- себорейного дерматиту шкірних покривів;

- екзем різного походження та незалежно від місця розташування на тілі;

- псоріаза;

- дискоїдного червоного вовчаку, червоного плоского лишаю;

- нейродерміту, алергічних шкірних захворювань і шкірного сверблячки різного генезу;

- термічних опіків першого ступеня, сонячних опіків;

- укусів насекомих.

Протипоказання

Синафлан протипоказано застосовувати, якщо не використовується, у пацієнта алергія на флуоцинолон ацетонід або на одну з допоміжних речовин препарату.

Також протипоказано застосовувати Сінафлан у разі:

- інфекційних (бактеріальних), грибкових (мікозних) уражень шкіри;

- виразок на шкірі, включаючи трофічні, відкриті рани, порушення цілісності шкіри;

- шкірних проявів сифілісу, туберкульозу шкіри;

- піодермії, вітряної віспи, герпетичних висипів;

- актиномікозу, бластомікозу, споротрихозу, пелюшкового дерматиту;

- аногенітального сверблячки, невуса, меланоми, саркоми;

- атероми, гемангіоми, ксантоми, новоутворення шкіри;

- чисельних псоріатичних бляшок.

Не застосовується в офтальмології, а також у разі профілактичних щеплень.

При сумісному застосуванні з глюкокортикостероїдами системного впливу ефективність препарату буде значно підвищена, проте підвищиться і небезпека розвитку побічних ефектів, як і спільне застосування з нестероїдними протизапальними засобами (НПЗЗ).

Препарат посилює ефект від дії гіпотензивних, діуретичних, антиаритмічних лікарських засобів та застосування препаратів калію. Діуретики (за винятком калійзберігаючих) підвищують ймовірність розвитку гіпокаліємії.

У період лікування не слід робити щеплення, у тому числі від віспи, оскільки застосування Сінафлану може негативно вплинути на вакцинацію, і вона не дасть очікуваної імунної відповіді.

Також Сінафлан посилює вплив імуносупресорів та послаблює ефективність імуностимуляторів.

Застосування при вагітності та годуванні груддю

Сінафлан не застосовують у лікуванні жінок у положенні, оскільки він негативно впливає на функціонування надниркових залоз та на розвиток плода.

При лікуванні жінок у період грудного вигодовування слід виявити обережність. При тривалому лікуванні Синафланом лактацію слід призупинити.

Спосіб застосування та дози

Сінафлан наносять на уражене захворювання місцево на шкірі 1-3 рази на день.

Мазь наносять невелику кількість, втираючи легкими круговими масажними рухами, доки він повністю не вбереться.

Середня тривалість лікування – 5-10 днів. Максимальна тривалість лікування – не більше 15 діб. Не слід перевищувати рекомендований курс лікування, а також наносити мазь на великі ділянки шкіри, обличчя, складки або слизові поверхні, молочні залози, оскільки це може викликати значні побічні ефекти.

Перед тим, як нанести препарат повторно, попередньо змивають з милом залишки попереднього нанесення. Також можна протерти шкіру антисептичним засобом. При лікуванні бажано носити вільний одяг, щоб він не стикався з місцем нанесення препарату.

Не слід застосовувати одночасно з іншими дерматологічними препаратами.

При лікуванні важливо проводити контроль функції надниркових залоз, за визначенням кортизолу у складі крові, особливо при тривалому застосуванні. Також важливо контролювати стан при лікуванні великих ділянок, уражених псоріазом (може розвинутись толерантність, системна токсичність).

Передозування

Передозування препаратом Сінафлан не спостерігалося, оскільки має низьку абсорбцію.

Випадковий прийом препарату може викликати явища диспепсії. У цьому випадку слід промити шлунок, прийняти ентеросорбенти, сольові проносні, рясне питво, щоб вивести залишки препарату з організму.

Побічні ефекти

Тривала терапія маззю Сінафлан, особливо на великих ділянках, може викликати такі побічні ефекти, як:

- атрофія шкірних покривів плоть до некрозу, порушення цілісності шкіри;

- гіпофункція надниркових залоз;

- вугрі, акне, фурункульоз, пурпура, пригнічення росту епідермісу, висипання, свербіж, подразнення, почервоніння;

- алопеція, депігментація чи гіперпігментація шкіри;

– вторинні інфекції, вторинний імунодефіцит (загострення хронічних хвороб);

- катаракта, глаукома (при нанесенні на шкіру повік);

- артеріальна гіпертензія, набряки;

- гастрит, виразка шлунка, глюкозурія, гіперглікемія;

- пригнічення зростання та розвитку у дітей.

Умови та термін зберігання

Синафлан слід зберігати у прохолодному місці.

Термін зберігання – 5 років.